Програма передбачає використання новітньої камери гіперспектрального типу, безпілотної платформи (дрона) і технологій штучного інтелекту, говориться у повідомленні української компанії.
Як зазначається, сучасні технології вирощування культур в Україні, як і в інших країнах світу — Бразилії, Аргентині, США, Канаді — потребують швидкого і точного визначення та аналізу ґрунтової родючості та потреб культур в елементах мінерального живлення на поверхнях великих площ.
«Для цього розробляються і вже застосовуються інноваційні експрес-методи, а саме — метод дистанційного моніторингу (зондування) полів. Він дозволяє за 24 години встановити потреби культур в елементах мінерального живлення під час вегетації та усунути їх дефіцит, застосовуючи підживлення традиційними та позакореневими добривами, наприклад, ТМ «Авангард» від компанії «Укравіт Агро». Така технологія дозволяє впроваджувати більш раціональне застосування добрив, а також підвищувати урожайність на 10 — 15%», — говориться у повідомленні компанії.
У розробці програми також задіяний довгий стаціонарний досвід (з 1965 року) десятипільної сівозміни Уманського національного університету садівництва (УНУС), який вивчає різноманітні дози мінеральних добрив та їх вплив на родючість ґрунту, продуктивність культур, і знання та досвід відомого вітчизняного вченого-агрохіміка професора кафедри агрохімії і ґрунтознавства Григорія Господаренка.
У 2018 році ТОВ «Укравіт Агро» продовжує тісно співпрацювати зі швейцарським партнером — компанією Gamaya, а також групою компаній «Маіс», що дозволить відпрацювати нову технологію на комерційних майданчиках.
«Новий досвід буде закладений на темно-сірих лісових ґрунтах у Черкаському районі, де упродовж сезону буде вивчатися вплив різних доз добрив на продуктивність та стресостійкість кукурудзи. У програмі також буде задіяний науковий потенціал і сучасне обладнання Інституту здоров«я рослин для вивчення кореляцій між дистанційним моніторингом на великих площах і сучасних аналітичних методів аналізу зразків ґрунту і рослин», — говориться у повідомленні.
Аналіз даних із використанням програм штучного інтелекту від компанії Gamaya дозволить аграріям отримати науково обґрунтовані рекомендації із застосування добрив як закореневого, так і позакореневого підживлення культур для оптимізації затрат, збільшення урожайності та зменшення впливу на зовнішнє середовище.
Для довідки: швейцарська компанія Gamaya є однією із найбільш перспективних ТОП-20 компаній світу, які працюють у сфері ІТ-технологій для сільського господарства (AgTech). Gamaya застосовує унікальну сукупність таких технологій, як запатентована технологія гіперспектральних камер, безпілотні літальні апарати та штучний інтелект. Технологія дозволяє детально діагностувати різноманітні стреси сільськогосподарських культур у різних регіонах на основі обширних знань в галузі агрономії.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Для успішної перезимівлі ріпак озимий має сформувати листову розетку 6-8 листків, довжину стебла 8-10 см, стрижневу кореневу систему 15-20 см та кореневу шийку діаметром 8-12 м. Велику роль у цьому відіграє збалансоване живлення, зокрема й бором.

Війна внесла корективи в адаптацію світових інноваційних технологій в Україні: навіть за умови повного фінансового покриття українським аграрієм, виробники не поспішають приїздити з новими продуктами.



