Про це повідомляє компанія KMZ Industries.
«Насправді усі контролери надають можливість віддаленого доступу до даних, збір яких забезпечує автоматика. Проте вони вимагають використання додаткових програм, у тому числі й на гаджеті користувача, — пояснює керівник департаменту автоматизації та електрифікації KMZ Industries Олексій Ломакін. — Ми ж використовуємо вже існуючий месенджер — Телеграм, а можливість такого підключення базово прописана на встановлюваному нами контролері».
Обрати тип інформації, яку буде надавати Телеграм-бот, власник чи керівник зерносховища може самостійно.
«Що в першу чергу цікавить власника? Бути в курсі всіх подій і контролювати процеси навіть за відсутності на об’єкті, наприклад, у нічний час, — говорить Олексій Ломакін. — Тож можна налаштувати так, щоб бот, наприклад, раз на добу надсилав детальний звіт про всі дії, що відбулися за цей час.
Є також можливість налаштувати його на аварійні ситуації: у разі їх настання він сигналізує про те, що сталося, і тут же виводить на екран технологічну схему, місце та причину пошкодження обладнання. Може також вивести статистику роботи та прізвища фахівців, які у цей момент працювали на даній дільниці.
Тобто Телеграм-бот може надсилати власнику будь-який заданий тип інформації з будь-якою встановленою періодичністю, аби забезпечити ще вищий рівень контролю і управління процесами на об’єкті».

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Агропідприємство «Рови Агро» почало вирощувати баштанні культури на Київщині ще до того, як це стало мейнстрімом. З 2021 року господарство мало на поливі 10-15 га кавунів і динь, але цього сезону було змушене від них відмовитися.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Сучасні зерносушарки дедалі частіше комплектуються cистемами іскрогасіння в шахті гарячого повітря, що дозволяє аграріям працювати з різними видами палива та підвищувати продуктивність без ризику.

Елеваторний комплекс у СФГ «Тиблевич» розташований поблизу населених пунктів. За таких умов система пригнічення пилу в сушарці стає обов’язковим складником технічної безпеки.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.