Як вважає директор племзаводу ТОВ «Маяк-Агро» Михайло Богач, це є гарним показником, оскільки ще кілька років тому українські господарства взагалі не купували племінний молодняк.
«Останні роки завод вирощував та реалізовував племінний молодняк переважно за кордон (Грузію, Казахстан, Азербайджан, Узбекистан), оскільки українські господарства не мали можливості поповнювати своє стадо. Втім сьогодні в Україні гостро постало питання відродження молочного скотарства, тож вітчизняні господарства потроху починають закуповувати якісний молодняк. Галузь, яку колись знищили в країні, наразі починають потроху відроджувати», — сказав Богач.

За його словам, українці починають відмовлятись від хімічної молочної продукції, якої нині на ринку 70-80%.
Як стверджує головний зоотехнік племзаводу Андрій Кунець, племінні тварини суттєво відрізняються від звичайних корів.
«Племінний молодняк має великі генетичні задатки та високу продуктивність. Такі корови на відміну від звичайних дають удвічі більше молока. У рік на нашому заводі народжується близько 50-70 голів, яких заносять до державного племінного реєстру. Усього на підприємстві наразі 200 корів», — сказав Кунець.
На підприємстві зізнаються, що сьогодні працювати не просто, доводиться покладатися лише на власні сили, оскільки держава не надає подібним заводам жодної підтримки.

«Раніше діяла державна програма, завдяки якій відшкодовувалися певні кошти як покупцю племінного молодняка, так і заводу, який продавав такого нетеля. На сьогодні жодної підтримки від держави, на жаль, немає, тому велика кількість подібних заводів за ці роки закрилася. Втім, попри це ми можемо пишатися, адже наш завод є флагманом розвитку племінного скотарства держави. Він є одним з найстаріших в Україні племзаводів, який дотепер працює на повну потужність», — сказав Богач.
Для довідки: ТОВ «Маяк-Агро» розташований у Шполі Черкаської області. Підприємство вже понад 50 років вирощує племінний молодняк (нетелів) та реалізовує тварин як за кордон, так і по Україні.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Компанія Cygnet («Сігнет») проводить експеримент для отримання ідеального смаку та структури мармурової яловичини.

Сегмент тваринництва «Епіцентр Агро» у січні – червні 2026 року виробив 23,3 млн кг молока із середнім вмістом жиру 3,92% та 597 тис. кг м’яса у живій вазі.

У присадибному та промисловому секторі України станом на 1 липня 2026 року утримується 1 млн 767,0 тис. голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.

Альпи переживають одну з найсильніших посух за останні десятиліття — через аномальну спеку та майже відсутність опадів на пасовищах бракує води та корму для худоби.

В Україні протягом січня – липня 2026 року зареєстровано понад 660 тис. сільськогосподарських тварин.

Українські фермери отримали понад 167 млн грн державної допомоги на утримання великої рогатої худоби усіх напрямів продуктивності.

Компанія Cygnet («Сігнет») місяць тому закупила ВРХ абердино-ангуської породи.

У Німеччині почастішали випадки масових крадіжок худоби з фермерських господарств. Правоохоронці підозрюють діяльність організованих злочинних угруповань, які можуть вивозити тварин за кордон.

Поголів’я корів в Україні у першому кварталі 2026 року знижувалось не тільки в особистих селянських господарствах, а і на промислових фермах.
