Продукція вітчизняних пасічників відома в 40 країнах, а річна квота на безмитний ввіз меду до Євросоюзу повністю вибирається вже в першій декаді січня. Але і митна ставка в 17,3% не зупиняє український експорт меду до Європи, повідомляє Pro-Consulting.
Виробництво цього корисного продукту пережило спад протягом 2014-2016 років, і в позаминулому році почало відновлюватися. Поки що не вдалося компенсувати втрату Криму і частини Донбасу, але цей момент вже не за горами.
«Каталізатором подальшого збільшення збору меду повинен стати перехід на нові європейські стандарти якості до кінця 2019 року. Це ще ширше відкриє двері на ринки не тільки ЄС, а й решти світу. Для збільшення цінності своєї продукції все більше українських пасічників отримують еко-сертифікати, що практично автоматично подвоює їхню виручку від продажу», — пояснюють експерти.
Однак, далеко не всі приватні пасіки мають можливість проводити передпродажну підготовку і розфасовку меду. Тому є необхідність у створенні спеціалізованих підприємств у цьому напрямку, що буде вигідно як пасічникам, так і власнику даного підприємства. Аналітики підрахували рентабельність створення подібного переробного комплексу потужністю 5 тис. тонн меду в рік.
«Розміщувати підприємство найкраще в районі максимальної концентрації невеликих виробників, що дозволить оптимізувати логістику поставок. Особливі вимоги повинні пред'являтися до екологічної чистоти регіону розміщення, оскільки це дасть можливість отримати сертифікат еко-продукції і продавати мед за вищою ціною», — вважають спеціалісти.
У загальних інвестиційних витратах найбільш капіталоємною статтею є власне закупівля меду — 63,6%. Устаткування виробничої лінії і складського комплексу складає 19,1% і 7,7% відповідно.
«Після 9 місяців, які відведені на організацію підприємства, воно починає закуповувати мед у пасічників, приводити його в товарний вигляд і продавати на ринок. Період окупності даного проекту складає трохи більше року (13,3 місяців) з урахуванням дисконту», — підрахували спеціалісти.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

У межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів, стартувало дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів України.

Споживачі дедалі більше уваги приділяють терміну зберігання соусів. Це пов’язано, насамперед, із відключеннями електроенергії. Зростає попит серед населення і на нові для України смаки.

Імпорт соусів Україною наразі вдвічі менший за експорт, і динаміка зменшується як у натуральному виразі, так і в грошовому.

Україна експортує майже вдвічі більше соусів, ніж імпортує, відповідно, значення обсягів виробництва перевищує значення обсягів споживання соусів.

У HoReCa споживання соусів знизилося і становить до 20%.