Продукція вітчизняних пасічників відома в 40 країнах, а річна квота на безмитний ввіз меду до Євросоюзу повністю вибирається вже в першій декаді січня. Але і митна ставка в 17,3% не зупиняє український експорт меду до Європи, повідомляє Pro-Consulting.
Виробництво цього корисного продукту пережило спад протягом 2014-2016 років, і в позаминулому році почало відновлюватися. Поки що не вдалося компенсувати втрату Криму і частини Донбасу, але цей момент вже не за горами.
«Каталізатором подальшого збільшення збору меду повинен стати перехід на нові європейські стандарти якості до кінця 2019 року. Це ще ширше відкриє двері на ринки не тільки ЄС, а й решти світу. Для збільшення цінності своєї продукції все більше українських пасічників отримують еко-сертифікати, що практично автоматично подвоює їхню виручку від продажу», — пояснюють експерти.
Однак, далеко не всі приватні пасіки мають можливість проводити передпродажну підготовку і розфасовку меду. Тому є необхідність у створенні спеціалізованих підприємств у цьому напрямку, що буде вигідно як пасічникам, так і власнику даного підприємства. Аналітики підрахували рентабельність створення подібного переробного комплексу потужністю 5 тис. тонн меду в рік.
«Розміщувати підприємство найкраще в районі максимальної концентрації невеликих виробників, що дозволить оптимізувати логістику поставок. Особливі вимоги повинні пред'являтися до екологічної чистоти регіону розміщення, оскільки це дасть можливість отримати сертифікат еко-продукції і продавати мед за вищою ціною», — вважають спеціалісти.
У загальних інвестиційних витратах найбільш капіталоємною статтею є власне закупівля меду — 63,6%. Устаткування виробничої лінії і складського комплексу складає 19,1% і 7,7% відповідно.
«Після 9 місяців, які відведені на організацію підприємства, воно починає закуповувати мед у пасічників, приводити його в товарний вигляд і продавати на ринок. Період окупності даного проекту складає трохи більше року (13,3 місяців) з урахуванням дисконту», — підрахували спеціалісти.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

У межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів, стартувало дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів України.

Споживачі дедалі більше уваги приділяють терміну зберігання соусів. Це пов’язано, насамперед, із відключеннями електроенергії. Зростає попит серед населення і на нові для України смаки.

Імпорт соусів Україною наразі вдвічі менший за експорт, і динаміка зменшується як у натуральному виразі, так і в грошовому.

Україна експортує майже вдвічі більше соусів, ніж імпортує, відповідно, значення обсягів виробництва перевищує значення обсягів споживання соусів.

У HoReCa споживання соусів знизилося і становить до 20%.