Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в рамках «Органік Медіа Брекфест», під час якого було анонсовано Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна 2018».
«Україна вже стала європейським органічним хабом, проте наша мета — зробити її світовим», — наголосила Ольга Трофімцева.
Вона відмітила, що дуже важливо створити достовірну систему державної статистики в органічній сфері, бо до сьогодні вона не сформована.
Заступник міністра також висловила думку, що непродумана державна підтримка органічного виробництва може бути не стільки корисною, скільки шкідливою. Ольга Трофімцева розповіла, що в країнах Східної Європи після того, як було припинено субсидування органічного сектора з боку ЄС, фермери одразу припиняли виробництво за чистими технологіями. А тому державні дотації в цій сфері мають бути дуже виваженими та цільовими, наприклад, на сертифікацію, на технології чи на підтримку створення органічного кооперативу з соціальною складовою.
«Основним драйвером органічного виробництва має бути ринок, тобто попит», — підкреслила Ольга Трофімцева.
На її думку, потрібно стимулювати розвиток внутрішнього ринку, в тому числі шляхом підтримки через програми державно-приватного партнерства дошкільних та освітніх закладів, котрі будуть купувати органічну продукцію у фермерів.
Для довідки: Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна 2018» відбудеться 15-16 березня в Одесі. Його мета — підвищення фахового рівня виробників органічної продукції, залучення до цього кола нових фермерів, інформування населення про переваги органічного виробництва.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» (реєстр. №16000).

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.