Про це свідчать різноманітні індикатори, відгуки представників аграрних асоціацій та самого керівництва Мінагропроду, заявив професор Київської школи економіки, координатор проекту UaFoodTrade Олег Нів'євський у блозі на НВ.
«Це зумовлено в першу чергу проблемами із її дизайном, виконанням програм та несправедливістю розподілу субсидій. Проте є всі підстави стверджувати, що ця система дотацій в принципі є безнадійною в частині стимулювання довгострокового зростання аграрного сектору. Такого висновку можна дійти, виходячи з результатів наукових (західних) досліджень, міжнародної практики та реального стану держбюджету України», — зауважив він.
Зважаючи на це, на думку Нів'євського, потрібно піднімати питання нової моделі підтримки аграрного сектору в межах вже існуючих видатків на підтримку аграрного сектору.
«Нова модель підтримки має вирішувати точково найбільш болючі проблеми в аграрній галузі, а це — проблема кількості та якості кадрів в АПК, а також доступності та вартості кредитів», — вважає він.
За словами Нів'євського, доступ до кредитів залишається особливо проблемним для малих сільгоспвиробників. Причина має економічний характер — значні ризики на боці банків у роботі з фермерами через зазвичай відсутність застави, відсутність прийнятної для банку фінансової звітності (спрощена система оподаткування та звітності), відсутність кредитної історії тощо.
«Банкам просто економічно невигідно працювати з малими формами господарювання, простіше з середніми та крупними. Виходом із цієї ситуації є розподіл цього ризику з іншими зацікавленими сторонами через Фонд гарантування кредитів. Він дав би можливість покращити доступ до кредитів та мультиплікувати вже існуючий обсяг субсидій в реальні кредити, особливо це важливо для малих сільгоспвиробників», — зауважив експерт.
Питання кваліфікації та чисельності кадрів на селі — також непроста проблема, вважає Нів'євський.
«Наразі в бюджеті Мінагропроду заплановано близько 150 млн грн на наукові дослідження, розроблення та підготовку наукових кадрів та 25 млн грн на підвищення кваліфікації. Таким чином, на «кадри» Мінагропрод забюджетував близько 175 млн грн, що досить немала сума», — вважає він.
Нів'євський підкреслив, що ці гроші розподіляються за заявницьким принципом, між підвідомчими структурами Мінагропроду (науково-дослідні установи, наприклад), і ефективність діяльності цих установ доволі сумнівна.
«Проте якби можна було б створити Фонд з агроосвіти, науки та дорадництва та розподіляти вже існуючий бюджет на конкурсній основі, можна було б швидко досягнути якісних змін із підвищенням кваліфікації кадрів. Відповідні команди подавали би заявки та конкурували би за проекти», — вважає він.
Такий фонд створить конкурентні умови отримання фінансування на різноманітні проекти (в агроосвіті, дорадництві, наукових дослідженнях, інформаційній та сервісній інфраструктурі), що дозволить досить швидко підвищити рівень кваліфікації кадрів у АПК, підсумував Нів'євський.