Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час відкритого публічного прес-марафону з обговорення земельної реформи.
«Коли говориш із фермерами, які мають по 1-2 тис. га, вони б хотіли купити землю, але їх цікавить, чи будуть на це гроші. Тому важливо, щоб під земельну реформу були надані фінансові інструменти. Їх буде мінімум два.
Перше — це страхування кредитів, виданих на землю, коли фермер чи компанія, яка відповідає певним критеріям, може отримати фінансування. Критерії будуть чітко прописані найближчим часом та створений єдиний реєстр аграрних підприємств, де будуть ті, хто зможе претендувати на страхування», — зазначив Тимофій Милованов.
За його словами, страхування кредитів надаватиметься, навіть якщо в заявника немає кредитної історії. Міністр відмітив, що це важливий інструмент, адже багато людей працюють з готівкою і не можуть показати свою бізнес-модель.
«Другий фінансовий інструмент — компенсація кредитної ставки або часткова компенсація тіла кредиту. Ми очікуємо, що вартість кредиту для аграріїв буде 3-5%, решта — буде компенсуватися», — зазначив Тимофій Милованов.
На програму «Здешевлення кредитів с/г товаровиробникам для купівлі землі» виділено 4 млрд грн, фонд гарантованих кредитів — 240 млн грн.
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький відмітив, що потенційним фінансовим інструментом може бути укладання тристороннього договору, коли власник паю хоче продати землю, а орендар, який має переважне право на викуп, через певні обставини не може купити, тоді можна підписувати тристоронній договір за участю держави, де фактично земля переходила б у довгострокову оренду до 50 років чинного користувача.
«Наша ціль — щоб пайовик отримав кошти і водночас сільгоспвиробник, який працює на землі, розумів, що він може далі працювати і нарощувати виробництво», — підкреслив Тарас Висоцький.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Працюючи багато років на перетині агробізнесу, технологій, управління та фінансів, я все більше переконуюся в одній простій речі: сильна компанія може бути прибутковою на папері й водночас постійно перебувати за крок від операційної кризи. Причина часто не у відсутності клієнтів. Не у слабкому продукті. І навіть не у відсутності прибутку. Причина — у часі.

Обсяг кредитування українського агросектору перевищив довоєнний рівень і досяг $3,9 млрд. Понад 70% позик сільгоспвиробники залучають для модернізації виробництва, оновлення техніки та розвитку підприємств. Такі дані озвучило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Під час Дня поля «Агро Львів 2026» з’ясовували, на що беруть кошти аграрії та якими фінансовими програмами користуються.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

Українська економіка, бізнес і кожен українець уже чотири роки перебувають у суцільній невизначеності, яка формується повномасштабною війною. Оцінюючи минулий рік, економісти та аналітики одностайні в думці — він міг бути для країни значно важчим. Від чітких прогнозів на 2026-й утримуються — надто багато неконтрольованих і непередбачуваних факторів.