Таку думку висловив позафракційний народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що медична субвенція у розмірі 14,6 млрд грн передбачається лише на перший квартал 2020 року. Але оплата комунальних послуг та утримання медичних закладів, як і в попередні роки, перекладається на видатки місцевих бюджетів.
«На жаль — це тягар для місцевих бюджетів, який ніколи не дасть змоги вивести надання медичних послуг пацієнтам на належний рівень. Я переконаний, що медична субвенція повинна повністю фінансувати утримання медичних закладів та заробітну плату медиків з державного бюджету, а місцеві бюджети повинні бути направлені на розвиток матеріально-технічного потенціалу медичних закладів, а це і нове обладнання, і ремонт приміщень, які часто перебувають у жахливому стані», — підкреслив парламентар.
Інакше, на його думку, медицина на місцях і далі боротиметься за елементарне виживання
«Друге — в проекті держбюджету відсутня підтримка підприємств АПК. Аграріям передбачено лише 4,4 млрд грн, а це не дотягує навіть до встановленого Бюджетним кодексом рівня — 1% випуску продукції у сільському господарстві (мало б бути близько 8 млрд грн)», — пояснює Кулініч.
Ще один важливий пункт — це фінансування об'єктів з Державного фонду регіонального розвитку, вважає він. Передбачені в проекті видатки на фінансування ДФРР в обсязі 9,5 млрд грн не відповідають чинним вимогам Бюджетного кодексу (стаття 24-1 — не менше 1% доходів загального фонду Держбюджету). Зараз покриваються тільки 0,88%.
«Ці питання вкрай важливі для місцевих бюджетів і місцевих громад, а також для аграріїв, які, в разі анонсованого керівництвом держави запуску ринку землі, повинні розраховувати на додаткову — і суттєву — підтримку від держави», — сказав Олег Кулініч, зазначивши, що парламент і уряд повинні доопрацювати проект держбюджету у стислі строки.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».

