Таку думку висловив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у блозі на ЕП.
«Основний докір на адресу державних програм з підтримки фермерства — відсутність автоматичності. Система працює за "заявницьким" принципом, а фермери воліли б просто одержувати гроші на рахунок. Таке бажання зрозуміле, але з огляду на те, що потреби у різних господарств різні і їх не можна усереднити, така автоматичність неможлива за визначенням», - пояснив він.
Шеремета зазначив, що фермери з недовірою ставляться до до всього, що походить від влади, очікуючи "хай сусід спробує, а потім я", боязнь перевірок.
«Ближче до кінця року ці перестороги вдалося якщо не повністю зняти, то суттєво послабити, й активність щодо фермерських програмам підтримки значно підвищилася.
Якщо у травні була всього 31 заявка, то в серпні ми отримали 471, у вересні — 569. Восени кількість заявок продовжує активно зростати», - додав він.
Шеремета також зазначив, що нещодавно введено два нові напрямки прямої підтримки, які максимально відповідають бажанню автоматичного отримання дотацій. Йдеться про бюджетну субсидію для новостворених фермерських господарств в розмірі 3 тис грн на га, максимальний ліміт — 60 тис грн на одного одержувача, а також про 5,5 прожиткового мінімуму на кожного члена фермерського господарства або 30 тис грн на одне фермерське господарство.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.