Українські сільгосппідприємства після деокупації регіонів стикнуться з низкою викликів — мінування полів, проблеми з податковою та банками.
Таку думку висловив власник господарства в Запорізькій області, яке наразі повністю окуповане, Іван Самойдюк. До війни підприємство обробляло 3200 га, вирощували зернові, олійні та овочі, повідомляє Всеукраїнська аграрна рада.
«Перше, з чим я зіткнусь, коли поверну господарство, — податкова, яка буде вимагати сплат. Тому що основний податок товаровиробників в агро — фіксований. Друге — землі в нашому регіоні заміновані дуже щільно, а фінансування розмінування практично немає. Сьогодні на плечах фермерів лежить уся проблематика розмінування. Третє — я поверну господарство без оборотних коштів та будь-яких основних засобів. Навіть на те, що не було розграбовано, банк накладе арешт, адже на початок війни ми мали непогашений кредит», — розповідає фермер.
За його словами, лише один із банків поставився до підприємства достатньо лояльно та запропонував пролонгацію заборгованості за кредитом на 1 рік під 0,01%.
«Про відновлення деокупованих господарств без можливості пролонгувати довоєнні кредити на пільгових умовах хоча б до трьох років не може бути й мови. Зруйновані підприємства навіть за нинішніх умов програми «5-7-9%» не зможуть встати на ноги. Вони потребують спеціально розробленої програми банківської лояльності», — впевнений Іван Самойдюк.
Сьогодні в усіх державних програмах відбудови деокупованих територій дуже гостро стоїть питання відновлення соцсфери, медицини, освіти, органів самоврядування.
«Хочу запевнити, якщо не відновлять агропідприємства — ні школи, ні лікарні, ні садочки потрібні не будуть. Насамперед варто відновлювати реальне виробництво, і туди будуть повертатися люди», — резюмував очільник окупованого господарства.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Поєднання проблем морської логістики, пошкодженої портової інфраструктури, обмеження експорту та зростання вартості ресурсів створює загрозу збитковості аграрного виробництва, банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.

Аграрії Івано-Франківської області з початку 2026 року залучили 1,016 млрд грн банківських кредитів для розвитку виробництва.

Держава та банківська система мають уже зараз запровадити механізми підтримки аграріїв, щоб уникнути фінансової кризи в галузі через ускладнення експорту зерна морем.