Зараз справу розглядає Верховний суд України, пише «Бізнес.Схід».
У 2014 році Василь Яйленко взяв кредит і заклав 17 га саду. Посадив саджанці яблунь, груш, черешень, абрикосів, горіхів, на які витратив $200 тис. За курсом, який був на той час, це дорівнювало 1,5 млн грн.
«Я давно мріяв про сад, щоб фрукти не привозити, а вирощувати на своїй землі. Тому зважився на цей крок. Допомагала уся моя родина, це стало родинною справою», — розповів голова ФГ «Надія-1» Василь Яйленко.
Фермер тоді ж звернувся за компенсацією, але йому відмовили у профільному міністерстві, сказали, що не отримували документи.
Торік фермер отримав гарний врожай яблук — понад 30 т. Але саме через врожай він не міг їх продати, ціна на ринку була низькою.
«У нас багато ручної праці — це обрізка дерев, обприскування від шкідників. Сад потребує багато уваги», — говорить підприємець.
У 2018 році 0,5 млн грн фермер витратив на обладнання холодильників, щоб зберігати фрукти.
«Кілька разів я звертався за відшкодуванням відсотків вартості саджанців, зібрав усі документи, але мені сказали, що чи то загубили мої документи, чи взагалі їх не отримували. На суд чиновники з нашої райадміністрації взагалі не приїхали. Так не може бути. Держава виділяє великі компенсації агрохолдингам, а фермери їх не отримують. Про яку підтримку ми говоримо?» — каже Василь.
В управлінні агропромислового господарства Нікольської райдержадмінстрації розповіли, що фермер дійсно звертався по державну допомогу, приносив усі документи.
«Ми ці документи перенаправляли на Мінагропрод, який безпосереднього розглядає заявки фермерів. Василь Яйленко двічі звертався — у 2014-му та 2017 роках, зараз його справа ще у суді. Чому така ситуація, я не знаю, фермери з інших районів на Донеччині отримують відшкодування», — сказав керівник управління АПК Нікольської РДА Віталій Рощупкін.
Зараз фермер подав позов до Верховного суду України і сподівається на позитивне рішення, що держава йому виплатить обіцяне відшкодування, і він зможе розвивати садівництво у південній частині Донеччини, яка є зоною ризикованого землеробства.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

На Буковині судитимуть виконувача обов’язків директора державного сільськогосподарського підприємства, який, за даними слідства, продавав сою та соняшник приватному підприємству за цінами значно нижчими за ринкові.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Оболонська окружна прокуратура міста Києва звернулась до судів з позовами про припинення права власності громадян росії на 6 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 7 га.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

На Донеччині стартувала збиральна кампанія, однак через російську окупацію, мінування полів та будівництво фортифікацій аграрії засіяли лише близько 10% площ порівняно з довоєнним періодом.

Фермер Григорій Наконечний, який мешкає у Лохвицькій територіальній громаді Миргородського району Полтавської області, пропонує постраждалим тваринникам варіант релокації.