Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що зараз триває робота над удосконаленням цього інструменту і розширенням доступу до нього аграріїв.
«Аграрні розписки протягом останніх кількох років стали для агровиробників простим та дієвим механізмом залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю. Динамічне зростання ринку аграрних розписок забезпечило понад 35 млрд гривень фінансування, а всього інструментом скористалося понад 4 тис. агровиробників, переважно малі та середні підприємства», — написав Висоцький.
Заступник міністра підкреслив, що попри розповсюджену думку, що аграрні розписки працюють і нема потреби змінювати робочий механізм, в нинішньому форматі інструмент не повністю реалізує свій потенціал та лише частково забезпечує попит агровиробників на фінансування.
За його словами, робота над оновленням інструменту (проєкт закону №2805-д) розпочалася торік, а вже найближчим часом очікується розгляд законопроєкту у першому читанні у Верховній Раді.
На думку Висоцького, запропоновані у проєкті зміни зберігають поточну позитивну практику використання інструменту, однак роблять його простішим та дешевшим у використанні та відкривають доступ до аграрних розписок ширшому колу агровиробників (як-от сегменти тваринництва, садівництва). Крім того, створюється основа для розвитку більш складних та комплексних рішень, у тому числі через доступ до рефінансування з ринків капіталу.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

На сьогодні в учасників ринку немає песимістичного настрою чи паніки, пов’язаної з зупинкою експорту через глибоководні порти. Держава та бізнес напрацьовують певні рішення, які дозволять аграріям і експортерам перечекати цей період. Для цього залучатимуться всі можливі інструменти, щоб максимально тримати ситуацію під контролем до відновлення експорту через порти.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Kernel отримав першу в Україні товарну аграрну ноту.

Пілотна видача першої аграрної ноти відбулася 6 березня 2025 року в Україні.

Аграрна розписка не є додатком до договору постачання й не залежить від його виконання, а є специфічним видом правочину, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю.

Рейдерські захоплення змушували аграрні підприємства обирати банки, які працюють з аграрними розписками, адже це може захистити власника господарства від «чорних реєстраторів».