Таку думку 6 грудня у Києві в ході круглого столу «No-Till: бути чи не бути?» висловив співвласник компанії «УкрАгроЦентр», яка впроваджує бережливе землеробство на українських полях, використовуючи аргентинський досвід, Олексій Луговий.
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), в Україні більше 20% сільськогосподарських земель, а це понад 6,5 млн га, деградовано або є непродуктивними. Бережливі способи обробки ґрунту відомі давно і сьогодні переживають технологічне відродження. Прикладом поліпшення врожайності через впровадження нових технологій став досвід Аргентини, де за останні 15 років подвоєно продуктивність рослинництва. На думку експертів, сприяли цьому досягнення в розвитку сільськогосподарських знарядь, застосування біотехнологій і технології прямого посіву No-Till.

«В Аргентині у 2000 році площа сільськогосподарських земель, на яких використовували технологію No-Till, складала 53%, у 2015 році площа по країні досягла відмітки 90%, на сьогодні це — 92-95%. Якщо говорити про урожайність, то з 1986-1987 рр. до 2016-2017 рр. вона збільшилася майже у 3 рази — з 50 млн т до 140 млн т відповідно», — констатував агроном-інженер, експерт з технології No-Till з Аргентини Карлос Альберто Сесар.

За його словами, технологія прямого висіву No-Till — складна технологія, що ставить на меті збереження вологи, підвищуючи рівень гумусу та оберігаючі врожай від ерозії та несприятливих погодних умов. Головною перевагою технології є економія пального та робочої сили, а також прогнозованість.
«Для того щоб увійти у технологію, потрібно 3-5 років. Це не просто купити відповідну сіялку. Це і техніка висіву, і техніка догляду, і техніка інокуляції, це і використання хорошої генетики насіння», — поділився думками аргентинський фахівець.
Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький говорить, що в Україні в тих регіонах, де ґрунти чутливі до ерозії і де обмежена кількість опадів, варіантів окрім No-Till немає. «Впровадження No-Till — це гра в довгу, і тут важливий підхід самого агровиробника: інвестувати в технологію незважаючи ні на що. Інакше у посушливих регіонах у виробників з часом є ризик випасти з гри. Агровиробникам варто вже розпочати вивчення всіх потенційних переваг застосування цих технологій, оскільки такий підхід має знизити виробничу собівартість одиниці продукції завдяки підвищенню продуктивності та ефективності», — додає він.
В УКАБ, за словами Тараса Висоцького, бачать чіткий тренд зростання постійних витрат, таких як оподаткування, вартість оренди землі, оплата праці в багатьох із зазначених зон з підвищеним ризиком ведення землеробства.

«Покращення виробничої ефективності буде єдиним можливим інструментом, який допоможе фермерам залишатись прибутковими й надалі розвивати свій бізнес. Оскільки перехід на системи No-Till та Strip-Till є досить довгим і може зайняти від 3 до 7 років — рекомендуємо аграріям вже починати їх випробовувати та отримувати певний досвід, щоб забезпечити сталий розвиток своїх підприємств не лише на декілька років, а на десятки років уперед», — поділився своїми думками гендиректор УКАБ.
«УкрАгроЦентр» має намір всіляко сприяти поширенню знань і впровадженню технологій No-Till в Україні. Компанія запускає ряд навчальних та просвітницьких семінарів.
Сьогодні захід проходить у Києві, на черзі — Херсон та Полтава. Тут обмінюються досвідом аргентинські й українські агровиробники та вчені. Зокрема, практичними напрацюваннями щодо особливостей технології No-Till в контексті боротьби з деградацією ґрунтів.
І це ще не все: у наступному році компанія залучає аргентинських агрономів для постійної роботи, консультацій і допомоги українським фермерам. Для цього вже створили Smart Agro Club.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Для забезпечення стійкості та подальшого розвитку агробізнесу, зокрема органічного сектору, ключовими залишаються логістика, енергозабезпечення, людський ресурс, доступ до фінансування та відновлення.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

Виробництво сої в Україні 2026 року складе 3,8 млн т, з яких на переробку піде 2,8 млн т. Експорт складе 1 млн т.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.


