Таку думку в ході Київського міжнародного економічного форуму 2019 висловив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка.
«Сьогодні все більшу увагу займає не укладення угод про вільну торгівлю, а укладення преференційних угод по визначених товарах з конкретними торговими партнерами», — говорить він.
Що ж до Світової організації торгівлі, то в її рамках найближчі роки очікується проведення нового багатостороннього раунду переговорів — реального та змістовного, на рівні Уругвайського (проходив з 1988 по 1993 р. і призвів до 40%-го зниження тарифів та різкого скорочення державних торговельних субсидій — Прим. Ред.).
Наприклад, зазначає Качка, є питання до статусу країни у рамках СОТ, що дає право на певні преференції. Виглядає дивно: Україна вважається розвиненою країною, Сингапур – країною, що розвивається.
«Також існує правило – кількісно обмежувати торгівлю не можна. Це стара ортодоксія СОТ. Весь світ повертається до керованої торгівлі та квотування», — говорить торговий представник.
Як приклад він звертає увагу на угоду про торгівлю м’ясом птиці з Європейським Союзом.
«Фактично це угода про знаходження балансу на ринку м’яса птиці і де-факто вона переслідує кількісний підхід. Глобальний ринок настільки проаналізований, що до нього можна ставитись як і до внутрішнього національного ринку. Світ прямує до керованого дотримання балансів», — додав Качка.
Ірина Кравченко, AgroPortal

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Із 1 липня 2026 року набула чинності Угода про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами, яка передбачає створення зони вільної торгівлі між двома країнами.

Україна вдруге успішно пройшла Огляд торговельної політики у Світовій організації торгівлі (СОТ).

Європейська комісія (ЄК) почала консультації зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) через антисубсидиційне розслідування Китаю щодо молочної промисловості ЄС.

Україна стала двадцятим учасником Кернської групи, яка була створена в межах Світової організації торгівлі (СОТ) та об'єднує країни, що підтримують лібералізацію міжнародної торгівлі аграрною продукцією.