Таку думку в ефірі AgroFM висловив керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук.
Він зазначає, що Україна дуже залежна від імпорту окремих товарів — добрив, засобів захисту рослин, насіння.
«Якісне насіння приходило лише з-за кордону, — говорить експерт. — Звісно, аграрії зараз уже скупилися. По насінню вони забезпечені на 100%, по добривам — на 90%, по окремих групах ЗЗР агросектор навіть у профіциті. Але стосовно деяких інших препаратів, наприклад, фунгіцидів, прогнозувати важко. А потреба у них з'явиться, оскільки через теплу зиму на полях розвинулось дуже багато хвороб і шкідників».
У свою чергу, вважає він, Україна може втратити у якості врожаю, особливо по зернових.
Щодо зовнішньої торгівлі, то Гордійчук упевнений, що вона припинятися не буде. «Китай уже поборов епідемію, вона пішла на спад. При цьому товарообіг у них не закривається, бо без цього не вижити», — говорить він.
Тим паче, що продукти не змінилися в якості, вони завжди проходили карантин та інші необхідні заходи.
При цьому експерт очікує, що українські експортери можуть навіть виграти у цьому плані.
«Агропродукція подорожчає, особливо ягоди, вина — те, що не виробляється у високотехнологічних країнах, які зараз закрилися. Це Німеччина, Китай, США. Також вони дуже багато імпортують органіки, вона теж подорожчає», — говорить Гордійчук.
Тож аграрії можуть отримати чимало плюсів. Інша справа — зберегти ці плюси та зберегти транспортні коридори.
Серед найбільш негативних факторів для України він називає замороження економіки, спричинене карантином. Це негативно вплине на борги, які потрібно буде віддавати в майбутньому. Тож Україна отримає або реструктуризацію боргів, або величезні проблеми з бюджетом.
«У нас уже серйозний розрив у бюджеті. Він створюється тим, що митниця недоотримує чималі кошти», — зазначає Гордійчук.
Загалом він очікує, що карантинні заходи можуть продовжитися максимум до Пасхи.
«Ми не зможемо втримати людей на Пасху вдома. І до цього моменту потрібно максимально зосередити всі зусилля на тому, щоб карантин був дієвим», — підсумував він.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Аграрії Волинської області завершили посів озимих зернових культур та озимого ріпаку під урожай 2027 року.

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна в січні 2026 року імпортувала більше 6 тис. т технічного амофосу марки 12:61. Це майже в 2 рази більше, ніж минулого року в цей же період та в 4,6 раза більше, ніж у 2024 році.

Ситуація із забороною на перевалку та зберігання селітри у портах, безперечно, вплине на її ціну. Вже зараз вартість зросла під 30 тис. грн за 1 т. Тому, звичайно, це буде мати вплив на агровиробника.

Виробництво КАС (карбамідо-аміачної суміші) в України витісняє аміачну селітру.

Україна поточного року виробила 2050 тис. т добрив, що на 81% більше, ніж торік (1130 тис. т).

Рівень споживання карбаміду за 6 місяців уперше в Україні перевищив селітру. І вже у грудні очікується зниження ціни на це добриво.