Винахідлива Одещина. Нетоварний виноград пустили на суперфуд

06 листопада 2021, 09:00 3152

Непридатний для продажу виноград на Одещині зазвичай переробляють на сік та вино. Однак віднедавна тут почали застосовувати і більш новаторський метод — виготовляють пастилу та родзинки з нетоварних грон із якісною ягодою.

Про це AgroPortal.ua розповіла директор компанії «‎ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко.

«Раніше ми проводили певні експерименти в інфрачервоній сушарці та шукали варіанти, як можна переробити столовий виноград. Загалом, крім споживання у свіжому вигляді, його майже ніяким чином не переробляють.

Як варіант, можна висушити родзинки, які в господарстві виготовляли в експериментальних партіях минулі роки. Однак цього року ми спробували зробити пастилу. Вийшло цікаво», — розповідає Тетяна Шмаглюченко.

Крафтове виробництво пастили запрацювало на Одещині нещодавно. Наразі виготовили тільки перші партії — бракувало професійного обладнання. Однак завдяки підтримці Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) первинне виробництво вдалось облаштувати. 

«Мене давно турбувало питання: що можна зробити з солодкою смачною ягодою, яку не можеш продати на ринку в свіжому вигляді? Знайшли такий варіант рішення для окремих сортів — зараз, коли збір урожаю закінчився, ми можемо приділити час на переробку того, що було закладене на зберігання. Поки що переробляємо небагато, приблизно 5% від усього врожаю», — додає власниця виноградника.

У крафтовому обсязі виноградну пастилу в Україні виробляють — тут Тетяна Шмаглюченко не новатор. Але має головну перевагу — власну та однорідну сировину.

Тут ще одне важливе питання — досвід. Якщо цього ніколи не робили раніше, дуже важливо отримати результат і позитивні відгуки від клієнтів.

«Я зробила дегустаційний сет для первинного тестування. Отримали чимало схвальних відгуків. Багатьом це сподобалось — готові замовляти», — ділиться враженнями вона.

Родзинки з вирощеного винограду — це ще одна «проба пера» Тетяни Шмаглюченко у переробці. Змагатися з сусідніми країнами-експортерами цього продукту — марна справа, каже власниця виноградника, але українські родзинки аж ніяк не гірші за імпортні.

«В Україні не може бути великого обсягу виробництва родзинок, оскільки безнасінних сортів вирощується мало. Та й за ціною ми навряд чи зможемо конкурувати, наприклад, із Середньою Азією або Туреччиною. Там більшу частину родзинок просто сушать під сонцем у міжряддях.

У нас такої можливості немає. Але мені здається, з погляду якості — те, що можна отримати в інфрачервоній сушарці, на порядок вище і краще», — зазначає Тетяна Шмаглюченко.

За її словами, на винограднику компанії «‎ВІН’С» поки що росте лише два сорти винограду, придатних для переробки.

«Потрібно ще дослідити, як певні сорти переробляються, висушуються, і якими будуть результати. Сорти, з якими ми зараз працюємо, — кишмиш Лучистий і кишмиш Юпітер, який росте у нас», — зазначає Тетяна Шмаглюченко.


Людмила Калита, AgroPortal.ua