Таку думку AgroPortal.ua висловив президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик, коментуючи оновлені законодавчі норми у сфері карантину рослин.
Зокрема, йдеться про постанову КМУ «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» №1177. Пунктом 88 вказаної постанови визначено, що фумігація під час перевезення об'єктів регулювання, що завантажуються у трюми суден глибиною разом із комінгсом понад 12 метрів, проводиться із застосуванням системи рециркуляції.
Ця норма викликала особливо жваве обговорення учасників ринку. Трейдери нарікають на необхідність додаткових затрат для встановлення систем рециркуляції, що за ринковими цінами складатимуть від $0,12 до $0,25 на тонну сільгосппродукції. Та вважають за необхідне нести ці затрати тільки на вимогу країни чи за бажанням експортера.
Проте на практиці виходить так, що одного лише бажання замало, щоб знезаразити експортні вантажі від ентомологічних об'єктів. «Нотифікації, які раніше отримувала Україна через виявлення в партії живих шкідників, часто пов'язані саме з невикористанням системи рециркуляції при фумігації вантажів, що завантажуються у трюми суден глибиною понад 12 метрів», — звертає увагу Седик.
І практика, і наука, та й самі виробники препаратів для знезараження зерна (фосфід алюмінію, фосфід магнію — Прим. ред.) говорять про те, що фумігант не проникає самостійно на глибину понад 12 метрів у летальній для комах концентрації. Отже, неможливо гарантувати, що українська компанія постачає на міжнародний ринок чисте, знезаражене зерно.
«Використання систем рециркуляції — це можливість проводити ефективне знезараження. Можливість не втратити ринки збуту та імідж в очах імпортерів», — вважає президент Фітосанітарної асоціації України.
Імпортери мають право забороняти ввезення продукції з України. Уявіть собі, якщо це зробить Індонезія, яка знаходиться в рейтингу найбільших покупців українського зерна.
За його словами, застосування систем рециркуляції є загальносвітовою практикою. І коли прописувалися правила до постанови №1177, всі з ними погоджувалися.
«Зараз коментарі трейдерів з приводу того, що це дорого, чи це робить їх неконкурентними, звучать дивно. Належна фумігація — це необхідність. Імпортери мають право взагалі забороняти ввезення продукції з України. Вже маємо негативний досвід: по причині виявлення живих шкідників була введена заборона В'єтнамом на імпорт вантажів з нашої держави. Як наслідок — для України декілька років цей ринок був недоступний», — підсумував Владислав Седик.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.

Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.

Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) закликає не допустити створення умов для корупції та розвитку монопольного середовища в морських портах.

Наявність шкідників у зерні впливає на всі якісні характеристики: з'являється запах, знижується вміст і білка, і клейковини — відповідно, зерно втрачає товарний вигляд і ціну. За зараженості зерна виникають труднощі з вивантаженням, адже в портах діють обмеження щодо кількості шкідників на одиницю маси.

Технологію холодного розпилення — небулізацію — на Рахнянському елеваторі ТОВ «Рахнянський зерносклад Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» застосовують вже більше 10 років. З усього обсягу зерна, а це близько 200 тис. т, 20-30% підпадають під небулізацію. Для цього застосовують препарат Пірігрен від французької компанії Sojam.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.