Втручання держави в регулювання торговельної націнки на низку продуктів харчування, а саме її обмеження, може мати два основних наслідки: зниження інвестицій у виробництво вказаного у постанові уряду переліку продукції та зростання корупційних ризиків.

Про це у коментарі для AgroPortal.ua зазначив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський.

«Ми вже були свідками подібного регулювання в Україні на хлібобулочні вироби до 2015 року. Основним його наслідком тоді стала стагнація у розвитку виробництва соціальних сортів хліба та брак інвестицій у галузь. Як результат такої ініціативи, виробництво або присутність товару на полицях не зростатиме або навіть падатиме разом із якістю, з’являтимуться продукти з іншим маркуванням (наприклад, масло жирністю не 72,5%, а 72,6%) тощо», — пояснює експерт. 

Про негативний вплив рішення Кабміну говорять також аналітики компанії «УкрАгроКонсалт», відзначаючи, що обмеження націнки на низку продуктів харчування негативно вплине на виробників, якщо не буде державної підтримки.  

«Як наслідок, ми станемо більш залежними від дешевшого імпортного продовольства. Уже зараз, для прикладу, переробники молока, щоб втримати ціни на готову продукцію, ставлять умову виробникам молока про значне зниження закупівельної ціни. Це призведе до прискорення розвитку негативних явищ у молочному тваринництві. В подальшому, в разі виникнення різкого дефіциту сировини, це, як сніжний ком, призведе до занепаду молочної галузі», — прогнозують експерти «УкрАгроКонсалт».

В Київській школі економіки називають ще один фактор, який виникає в результаті регулювання торговельної націнки - зростання корупційних ризиків, оскільки таке регулювання, а особливо його адміністрування, дає додаткову можливість державним органам прийти до бізнесу з перевірками. На цінову динаміку це не вплине, оскільки драйвери продуктової інфляції знаходяться за межами досяжності та впливу влади. 

Відзначається, що ухвалене рішення про регулювання торговельної націнки стосується також споживачів. 

«Для верств населення із високими або середніми доходами зростання цін на продовольство буде менш відчутним, адже для них ці витрати складатимуть незначну частку сімейних бюджетів — на європейському рівні, тобто на рівні 12-15%», — розповідає Олег Нів’євський.

За його прогнозами, у найгіршому становищі опиняться верстви населення, в яких дохід сім'ї знаходиться на рівні соціального забезпечення, і якого ледве вистачає на базові потреби. Тому саме цю категорію населення потрібно підтримати шляхом адресної продовольчої допомоги та розробити  програму, знайти на неї кошти в державному або місцевих бюджетах. 

«Із погляду міжнародного використання та прикладної економіки, продовольча адресна допомога є чи не єдиним рішенням у середньостроковій перспективі. Крім того, потрібно дбати також про підвищення загального рівня доходів у економіці, за чим стоїть довгий список завдань з боку влади», - підсумував Олег Нів’євський.


Для довідки: Кабінет міністрів України обмежив націнку на низку товарів. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду 12 січня 2022 року. Йдеться про гречану крупу, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, українські макаронні вироби, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, соняшникову олію, курячі яйця, птицю (курячу тушку) та вершкове масло жирністю 72,5%. Уряд вніс зміни до постанови (№1236 від 9 грудня 2020 р.), якими на період дії карантину встановлено граничний рівень торговельної надбавки на вказані продукти на рівні не більше 10% від оптово-відпускної ціни з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг та інших послуг, пов’язаних із реалізацією кінцевому споживачу. 


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua