Жінка працює фельдшеркою ветеринарної медицини. Матеріал для інструментів шукає на полях під Луцьком. Стебла збирає восени, тоді, каже майстриня, рослина вже висихає і не пече руки.
«Перший раз я брала рукавиці, але потім помітила, що навіть зелені листочки пізно восени не печуть, тому що сік потребує сонячного проміння, і під його дією виникає опік. Беру пилочку, сумку велику — він легкий, але об'ємний — і заготовляю», — розповідає майстриня.
Для музичного інструменту під назвою «дощовиця» жінка обирає товсті стебла. На виготовлення однієї дощовиці потрібно два тижні. Спершу жінка ретельно вимиває стебла борщівника під проточною водою і знімає шкірку, де ще може бути отрута.
Подальші етапи створення дощовиці — шліфування, покриття лаком, обклеювання отворів картоном, декорування і наповнення стовбура. Від компонентів залежить звук майбутнього інструменту. Всередину жінка засипає камінці, пісок, бісер або крупи.
Дощовиці, які ще називають «посохи дощу», Галина Бичкова виготовляє вже кілька років. Каже: це древній шаманський інструмент, з допомогою якого люди спілкувалися зі стихією.
Джерело: Lutsk.rayon