Неймовірні села

У непримітному селищі міського типу Клевань знаходиться чи не найбільша кількість знахідок, які вражають туристів.

Буша ... Місце, овіяне легендами, оспіване піснями і віршами, прокляте ворогами і зрошене святою росою крові її захисників.

Мала Дівиця — селище міського типу в Прилуцькому районі Чернігівської області. За однією з легенд, багатий поміщик подарував село і прилеглі до нього землі молодшій доньці, а сусіднє село з угіддями дісталося старшій доньці, від чого виникли назви сіл — Мала Дівиця і Велика Дівиця.

Село Іваньки Липовецького району Вінницької області вирізняється з-поміж інших Липовецько-Іллінецькою астроблемою. «Астроблема» в перекладі означає таке: «астро» — зоряна, «блема» — рана...

Село Почуйки (Попільнянський р-н, Житомирська обл.) починається з дороги, над якою в печалі схилилися верби, а складається з хат з усміхненими віконечками, з працьовитих і красивих людей.

Природні умови смт Клевань (Рівненський район Рівненської області) ще в давні часи приваблювали людей селитися на цій території. На сьогодні родзинкою Клеваня є «тунель кохання».

На місці сучасного села Гусарка Куйбишевського району Запорізької області на початку XIX століття був постій гусарського полку (біля Кирилівської фортеці). Від назви полку місцева річка і поселення біля неї отримали назву Гусарка.

У Дніпропетровській області було і знову є на карті село Грушівка. Село старовинне, але від нього залишилося всього дві верхні вулиці, все інше пішло на дно Каховського водосховища.

Новітня історія унікальності села Стремигород Коростенського району Житомирської області почалася з новою хвилею розвитку Аграрної компанії «Зоря».

Усі знають, що сани потрібно готувати влітку, а ми пропонуємо взимку готуватися зустрічати весну.

Перший етап конкурсу «Краща агарна практика 2015» завершено. Редакція AgroPortal.ua отримала понад 100 есе з кожного куточка України. На сайті ми опублікували найкращі роботи, серед яких журі обере переможців. Хто буде цей щасливчик, дізнаємося 10 грудня. А поки що, завершальна та найоригінальніша робота студента Миколаївського національного аграрного університету Дмитра Смутила.

Студентка Таврійського державного агротехнологічного університету Вікторія Агамірова під час практики у Франції змогла оцінити багато чого: сучасні європейські технології, автоматизацію виробництва, і звісно ж - соціальну відповідальність бізнесу.

Чим ще цікава закордонна практика, крім можливості відвідати інші країни? Звичайно ж, вона цікава знайомством із новими технологіями. Про це нам розповів студент Сумського національного аграрного університету Ігор Слабодянюк.

Виробнича практика — це не лише тепле сонце, пригоди та літній заробіток. Але й перше розчарування — перша поразка агронома в боротьбі з природою. Про це нам розповів студент Херсонського державного аграрного університету Олексій Шангар.

Якщо хочеш стати справжнім керівником великого виробництва, то маєш зрозуміти всі робочі процеси. З цією метою учасниця конкурсу «Краща аграрна практика 2015» Тетяна Гондель вирушила до далекої Фінляндії.

Наш конкурс називається «Краща аграрна практика 2015», але все-таки до нас прийшло кілька робіт студентів, які працювали не в аграрній сфері. Найкращі з них, як виняток, ми вирішили опублікувати. Студентка Національного університету біоресурсів і природокористування України Катерина Луценко практикувалася у сфері екології.

Працювати, вчитися, дізнаватися нові країни та підвищувати свій професіоналізм — за цим вирушив до Німеччини учасник нашого конкурсу. Наступне есе надійшло від студента Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка Валентина Ісаєва.

Як практика розставила всі аграрні крапки над «і», показала, чи справді студент на вірному шляху. Читайте в історії майбутнього агронома.

Практика на аграрному підприємстві — це не лише робота в полі, саду чи на фермі. Це ще й економіка. Про це нам розповіла студентка Миколаївського національного аграрного університету Анна Бурковська.

Про те, як практика дала змогу зануритися в інший світ, який студентка могла бачити тільки на картинках, читайте в розповіді Олександри Прокопенко.