За місцевими легендами, заснував село козак, який осів у цих благодатних місцях, подорожуючи із Січі. Обзавівся худобою, тож коли запитували, чиє це господарство, у відповідь чулося: «Скотареве». І хоча нині худобу тримають тут у небагатьох дворах, та скотарство продовжує розвиватися — на території громади працюють два племінних господарства — ТОВ «Маяк-Агро» і СПОП «Відродження», що дають цілорічну роботу місцевим жителям.
Скотарівці визнають, що вони дуже вперті й патріотичні. Коли володарка тутешніх земель графиня Лопухіна надумала перейменувати село в Олександрове, бо до неї на гостину зволив навідатися 1824 року імператор Олександр І, то назва не прижилася, всі продовжували називати село Скотареве. Радянські спроби хоч трохи підрихтувати україномовну назву села закінченням на «-о» теж провалилися.
А от відзнаками за працю місцеві дуже пишаються. У Скотаревому найбільша кількість Героїв Соціалістичної Праці — шестеро. Козачого вигляду вчитель фізики та математики Олександр Дрибас, наприклад, гордиться прадідом, який теж має це звання, бо сам сконструював трактор, хоча навіть не вмів читати.
Село також дало найбільше воїнів теперішньої війни на сході України — 24. Це не тільки чоловіки. На передовій і зараз воює місцева дівчина-медсестра.
Життя села різко змінилося після вступу до об’єднаної громади. «Бюрократії стало менше, а от грошей у скарбниці побільшало, тому є можливість їх освоювати, оновлювати село», — говорить місцевий староста Андрій Запісецький.
Раніше бюджет Скотаревого складав 659 тис. грн, з них 360 тис. йшло на зарплату працівникам сільради. Тепер утримання штату не помінялося, зате з бюджету громади приходить 2 млн грн, і державні субвенції додають ще 2 млн на утримання шкіл, доріг, інших спільних благ.
«Ми розвіяли міф про те, що село помре, бо не буде власної сільради, елементарних послуг, — каже староста. — Усе сталося з точністю до навпаки. Приміром, довідки, документи на субсидії можна подавати завдяки організованим віддаленим робочим місцям співробітників ЦНАПу, нотаріальні дії здійснюються на місці».
Авторитет у старости величезний. Він теж — воїн і трудяга. Колишній афганець і учасник найзапекліших боїв на Донбасі. У мирному житті — одноосібник, господарює разом із братом.
Одноосібництво — типове для Скотаревого. Все більше селян беруться обробляти власні паї. Є дрібні фермери, котрі обробляють від 50 до 300 га. До кооперації ставляться насторожено.
«Немає жодного випадку, щоби одноосібники відмовилися від своєї ділянки, передумали господарювати, — запевняє голова Шполянської об’єднаної територіальної громади Сергій Кравченко. — Тому я й не вірю, що після відкриття ринку землі селяни масово побіжать продавати свою землю. Хіба що старі, немічні люди чи любителі гострих відчуттів — а це максимум відсотків 30. Решта знайде своїй землі ефективне застосування. У нас спостерігається здорова конкуренція за землю, попит величезний. Є заробітчани, але вони виїздять працювати за кордон тільки сезонно, решту часу працюють вдома».
Зараз місцеві жителі вирощують пшеницю та сою, культури, які їм вигідно продавати. Освоюють ягідне виробництво, бо бачать, як у цьому напрямку працюють в групі компаній LNZ. Холдинг є бюджетоутворюючим для місцевої громади. Показує приклад інноваційного господарювання. Громада знає, що найближчим часом у 12-17 км від села відкриються нові об’єкти цієї компанії — елеватор і підприємство заморозки та зберігання фруктів, а це неабияка перспектива.
Лише за рахунок 18-ти підприємств, які останнім часом перереєструвалися з інших регіонів у Шполянську ОТГ, загальний бюджет громади поповнюється на 40 млн грн від їх оподаткування. А це дає можливість розвиватися всім селам ОТГ. Як це робить, зокрема, й Скотареве.
Громада на конкурс «Неймовірні села України 2019» подала проект з облаштування прибережної зони відпочинку навколо ставка в центрі села. У відділі економічного розвитку та інвестицій Шполянської міської ради, яким керує ініціативна Наталія Коваль, допомогли обґрунтувати і оформити проект.
«У наших планах — використати інфраструктурну субвенцію на розчищення і поглиблення ставка, — пояснює Наталія Коваль. — Це серйозні та затратні професійні роботи. Староста Скотаревого порадився з людьми, і вони погодилися спрямувати основні державні кошти на таку стратегічну мету. Паралельно село прагне окультурити прибережну територію. Для цього і беремо участь у конкурсі від AgroPortal.ua».
Історичний рельєф навколо ставка підказує доцільність облаштування там зони відпочинку. Мешканці вже почали розчищати зарості, вивезли непотріб. Згодом омолодять парк, висадять нові рослини.
Тут і зараз збираються компанії на пікніки, тому що місце безпечне, людне, відкрите, поряд школа, клуб, є охорона.
У селі минулоріч вже створили громадську організацію «Фішер», яка почала зарибнення і нагляд за цим та сусідніми ставками. Спеціалісти громади допомогли прорахувати бюджет на придбання вишуканих альтанок і садових гойдалок. Замовити роботи планують місцевим умільцям, щоби гроші йшли підприємцям спільної громади.
Бізнес-план майбутнього культурного простору передбачає, що за оренду альтанок буде братися символічна платня, аби спрямовувати кошти на подальший розвиток культурного центру на природі.
Місце розташування: Черкаська область, Шполянський район, с. Скотареве.
Як доїхати: до Черкас із Києва можна доїхати маршрутним таксі. Із Черкас до Скотареве можна доїхати автобусом, який відправляється з Автостанції №2. Перше відправлення о 15.58 год. Або доїхати до м.Шпола, а звідти кожну годину курсують до села автобуси.
Ірина Садова, AgroPortal.ua