Це була чергова зустріч з представниками міжнародних дипломатичних кіл. Ми говорили про проблеми аграріїв перед посівними роботами, про нестачу коштів та кредитування малих та середніх фермерів.

— Я кілька разів стикалася з ситуацією, коли, наприклад, у трактора вийшов з ладу кардан, — почала казати я і зрозуміла, що по ту сторону столу всі чоловіки уважно дивляться на мене, а перекладач, теж чоловік, взагалі замовк.

— Перепрошую, пані, ви сказали кардан? — обережно запитав мене перекладач та посміхнувся.

Я чудово розуміла їх здивування. Я маю досвід роботи в аграрному секторі практично 10 років, знаю, що таке кардан, як вимірювати вологу ґрунту, що таке меліорація та ЗЗР. Часто буваючи на урядових заходах, я залишалась єдиною представницею прекрасної статі у владних кабінетах та в полях.

«Влада, це чоловічий світ», — казала мені мама. Але ж ніхто не заважає працювати в ньому ефективно?

15 жовтня в Україні відзначається свято, яке започаткували під час засідання Генасамблеї ООН — Міжнародний день сільських жінок.

Цей день відзначають у багатьох країнах світу під гаслом соціальної допомоги жінкам, які проживають у селі. У нашій країні це свято є особливим. Згідно останніх доступних обрахунків, в українських фермерських господарствах працюють близько 30 тис. жінок, або 30% від загальної кількості працюючих. В Європейському Союзі кількість жінок, зайнятих у сільському господарстві, становить більше 3 млн,  і це більше 35% від загальної кількості працюючих.

При цьому я радо зазначу, що останнім часом є тенденція до збільшення саме керівниць в вітчизняній аграрній сфері. І це підтверджують мої добрі подруги та знайомі, які успішно входять в топ-менеджмент найбільших аграрних холдингів, створюють власний бізнес, працюють в європейських офісах та вдало презентують українську агарну сферу на світових ринках.

У 2015 році, разом з Київською Школою Економіки, я мала унікальну нагоду запустити в Україні освітню програму «Агро леді», завдяки якій за підтримки інвесторів жінки навчалися маркетингу, фінансам, бізнес-плануванню, веденню ефективного сільського господарства.  Це ґрунтовнии курс, якии дозволяє отримати знання та набути важливих особистих та ділових компетенціи, які необхідні для формування системного підходу в управлінні власною справою. І ця програма мала неабиякий успіх. Тому, маю надію, що вдасться продовжити навчання.

Окрім того, подолати гендерні перепони допомагають Ізраїль та Канада, які виділяють гроші на освітні проекти саме для сільських жінок.

Цього тижня я мала нагоду поспілкуватись з успішними жінками з різних регіонів України. Це був круглий стіл, присвячений Міжнародному дню сільських жінок «Роль жінки у сталому розвитку сільських територій в Україні».

Жінки-лідери від влади, бізнесу, освіти, медіа та громадянського сектору не жалілись, а шукали варіанти розвитку в своїй сфері діяльності. Якісна освіта, банківські послуги, медичне обслуговування високого рівня — часто це є недоступним для місцевих жителів, але є надважливою частиною сучасного життя. Ми підписали Меморандум про співпрацю, в якому окреслили  роль сільської жінки у розвитку України. Його мета — спільний захист інтересів та реалізації прав українок.

Тож, сьогодні, в день свята, до якого  маю честь бути особиста причетна, хочу згадати вислів легендарної Маргарет Тетчер: «Будь-яка жінка, яка розуміє, як вести господарство, наблизиться до розуміння того, як керувати країною».

Зі святом, колеги!

Владислава Рутицька, радник міністра аграрної політики та продовольства України

Мультимедіа