Збиральна кампанія без грошей. Чи зберуть аграрії вирощений урожай

Незважаючи на це, аграрії виконали комплекс весняно-польових робіт — було проведено посів ярих культур, соняшнику та кукурудзи, внесене підживлення і засоби захисту.  Наразі проводиться активна підготовка до збирання озимих культур, а в деяких південних регіонах збиральна кампанія вже стартувала.

З якими ж ресурсами ми розпочинаємо жнива?

Ледь не найважливішим питанням є кошти на проведення збиральної кампанії. А з фінансами в аграріїв наразі складно. Адже через дорогу та складну логістику існують суттєві проблеми з реалізацією зерна. Відповідно аграріям складно заробляти гроші, поповнювати оборотний капітал, який витрачається на поточні операційні питання, закупляти ресурси.

Однією з основних витрат у цей період є паливо, яке потрібне для збирання, навантаження, відправки на елеватор/склад. Тільки на саме збирання комбайном витрачається 12-15 л/га (мінімум 70 тис. т дизелю), і доставка до найближчого елеватора — плюс 3,6 л/га. І це без урахування подальшого експорту продукції та лущення/оранки/дискування стерні після. За сьогоднішніх умов, коли дизель зріс з 28 грн до 58+ грн/л (більше ніж у 2 рази), думаю, все зрозуміло й без додаткових пояснень.  

Можливо, буде економія на азотних добривах, оскільки за результатами опитування ряду агрокомпаній, більшість будуть використовувати наявні запаси або скоротять внесення. Але багато чого залежить від воєнної ситуації та економіки. 

Де ж брати гроші?

В нинішніх умовах — це банківське фінансування і міжнародна підтримка. На початку посівної в межах співпраці з державою було запущено через банки програми підтримки аграріїв шляхом портфельних гарантій і компенсації відсоткової ставки. Окрім цього, є «5-7-9%» і різні кредитні лінії, які банки пропонують аграріям. 

З огляду на підняття облікової ставки Нацбанку до 25%, виникає питання щодо того, під який відсоток і чи взагалі будуть кредитувати банки. Або якщо правильно сказати — чи готові будуть аграрії йти в таке кредитування? 

Є варіант реалізації зерна і врожаю минулого періоду (залишків ще достатньо, близько 20 млн т, які можуть бути направлені на експорт), але, як зазначалося вище, із цим є певні складнощі. Складна логістика експорту додає до собівартості більше ніж $100 на тонні. До того ж низька пропускна здатність на західному кордоні впливає на ціну і виконання строків за експортним контрактами. Водночас ціни на українське зерно наразі не демонструють зростання. 

А тепер накладається ще й новий врожай. Загальний вал буде менший за обсягом через окупацію деяких областей і регіонів, замінування полів, на яких можна проводити збиральні роботи. Та й показники врожайності, за даними УКАБ, очікуються нижчими на 10% від середніх через недотримання всіх технологічних процедур, адже початок війни припав на період, коли здійснювалося підживлення та захист культур.

Загалом, згідно з оцінкою УКАБ, в 2022 році українські аграрії можуть зібрати наступний врожай зернових культур: 

• пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т); 
• ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. — 9,4 млн т); 
• інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. — 2,3 млн т). 

Додавши кукурудзу, прогноз валу якої становить 25,7 млн т, сукупний врожай зернових в 2022 році складе близько 50,4 млн т в порівнянні з 86 млн т в 2021-му. 

З урахуванням поточної ситуації в регіонах, де ведуться або велись бойові дій, то з посіяних 7,6 млн га озимих зернових доступними можуть виявитись близько 6,5-7 млн га, що відповідає втратам площ на рівні 10-15%. Адже частина земель з озимими в окупації, а щодо частини — немає розуміння, чи будуть на них збирати врожай, особливо в Сумській, Чернігівській, Харківській областях. Але враховуючи, що бойові дії не припиняються, ситуація може змінюватися.

Досвід посівної кампанії показав доволі непогані результати, коли держава компенсувала кредитну ставку і надавала портфельні гарантії банкам, але всі розуміють, що наразі в державному бюджеті недостатньо коштів для відповідних програм. Слід розглядати можливості залучення коштів іноземних партнерів під ці програми, адже після збирання майже одразу розпочнеться підготовка до посіву озимих культур на наступний маркетинговий період. Тобто, нова посівна. 

Звичайно, вирішенням багатьох проблем є розблокування портів, над чим зараз працюють вищі ешелони влади, але це теж доволі ризиковано і навряд чи відбудеться найближчими тижнями. Також усе залежатиме від ситуації на фронті. 

Олег Нестеров, заступник генерального директора з адвокації УКАБ