Європейський досвід застосування пестицидів: реалії «заборон» за відсутності альтернативи

В Європі видаються «екстрені дозволи» на ті препарати, по яким раніше було прийнято рішення про заборону в ЄС. 12 країн ЄС із значним виробництвом цукру, включаючи Францію, Бельгію, Данію та Іспанію, протягом останніх трьох років надали низку екстрених дозволів на обробку насіння неонікотиноїдами після того, як набула чинності заборона в ЄС.

В тому числі вже і Велика Британія, яка вийшла з ЄС, цього року схвалила екстренні дозволи на використання неонікотиноїдів через високий ризик зараження урожаю жовтяницею. Як зазначається в матеріалах Genetic Literacy Project, через цю хворобу серйозно постраждали посіви цукрових буряків. Так, урожайність у 2020 році знизилася на чверть порівняно з попередніми роками. Інші пестицидні та органічні обробки недостатньо ефективні для боротьби з вірусами.

Тому слід розуміти, що заборона «по-європейськи» не дорівнює забороні в нашому класичному розумінні. Адже в ЄС препарат, хоч і юридично заборонений, має можливі тимчасові відступи у вигляді надання тимчасових дозволів. Так, дуже часто країни ЄС отримують такі екстрені дозволи при застосуванні неонікотиноїдів. Такі дії демонструють те, що фермери не мають «ефективних альтернатив» неонікотиноїдам для захисту своїх посівів.

Європейські фермери також вбачають загрозу і значні збитки через поширення розмов про заборону певних пестицидів, які зазвичай мають більше політичного підґрунтя, ніж науково підтверджених фактів про можливу шкоду від них. Так, данські експерти дійшли висновку, що можлива заборона гліфосату в ЄС, про яку говорять все частіше, спричинить значні подальші втрати за відсутності еквівалентної альтернативи. Зокрема за підрахунками данської консалтингової компанії Seges, відмова від будь-яких застосувань гліфосату в Данії без заміни обійдеться звичайним господарствам у середньому зростанням витрат, еквівалентним близько плюс 120 євро/га. Заборона гліфосату на фермах з нульовою обробкою ґрунту стане ще дорожчою. Тут консультанти очікують на додаткові витрати до 270 євро/га.

Без гліфосату загалом використовується на 20% більше гербіцидів, що, відповідно, збільшує об’єми внесення, щоб протистояти тиску бур'янів.

Україні треба враховувати такі аспекти та аналізувати ситуацію, що виникає в інших країнах та не допускати ситуації, коли нічим буде захищати врожай від хвороб та шкідників. Першочергово аграріям потрібно дотримуватися правил внесення засобів захисту рослин, в тому числі вимог законодавства, не застосовувати фальсифіковані препарати, а також своєчасно сповіщати громади та пасічників про заплановане внесення засобів захисту рослин.

Переконана, що тільки дотримуючись правил внесення ЗЗР аграрії забезпечать себе врожаєм та збережуть довкілля.

Ольга Кухар, координатор комітету захисту рослин УКАБ