Високі зарплати в агросекторі Польщі — міф

08 лютого 2019, 09:23 1930

Інформація про «золоті гори», яка поширюється польськими фермерами в середовищі потенційно дешевої української робочої сили, є далекою від реальності.

Про це розповіла директор департаменту управління персоналом та комунікацій агроіндустріального холдингу МХП Ксенія Прожогіна.

«Наприклад, працюючи повний робочий день, тракторист в агросекторі Польщі за підсумками місяця отримає близько $700-800. Але на аналогічну зарплату може претендувати і тракторист, що обробляє українські поля в сезон за тих же умов — повний робочий день без простоїв, викликаних ремонтом техніки», — зазначила вона.

Таким чином, як підкреслила Прожогіна, місячний дохід трактористів, які працюють в Польщі та Україні, приблизно можна порівняти.

«Крім того, слід враховувати, що мова йде про сезонну зайнятість. Такі співробітники як в Польщі, так і в Україні найбільш затребувані в найбільш «гарячу» пору — посівна і збирання. Обробляючи українські поля в «гарячий» сезон, тракторист може претендувати на оклад в цей період в розмірі 30-40 тис. грн на місяць. У звичайний сезон зарплата українського тракториста в Україні становить від 7,5 до 15 тисяч. Якщо врахувати, що немає витрат на оренду житла, — це помітно вигідніше того, що може запропонувати українцям польський фермер», — порахувала експерт.

Прожогіна також навела приклад з роботою на птахофабриках Польщі, яка включає обов'язки годувати і доглядати за птицею. Там платять, в перекладі на українську валюту, близько 17 тис. грн.

«Не забуваємо, що з цих грошей слід відняти вартість проживання і харчування. А середня заробітна плата для робочих спеціальностей на українських птахофабриках коливається від 9 до 15 тис. грн. Хто ж у виграші? Трудовий мігрант або той, хто шукає можливості в Україні?» — задається питанням експерт.

За її словами, за догляд і збір плодоовочевої продукції в Польщі можна заробити приблизно 19 тис. грн. В Україні — 8 тисяч.

«Різниця, на перший погляд, істотна. Але знову ж таки, після вирахування грошей за житло, чистий прибуток гастарбайтера не на багато перевищує розмір заробітку робітника українського підприємства, який, до всього іншого, на відміну від першого, живе в своєму будинку або в наданому службовому житлі, в оточенні сім'ї та друзів», — пояснила Прожогіна.

Вона зазначила, що різке підвищення в агросекторі України попиту на робочі спеціальності автоматично відбилося і на ціні пропозицій.

«Лише за останній рік — з листопада 2017 р. по листопад 2018 р. — середня зарплата по країні, за даними Держстату, зросла на 20-30%. В окремих галузях типу агросектору, що зазнають найбільший кадровий голод, ця динаміка ще вище. До того ж, у пікові сезони польових робіт розмір заробітків збільшується, як правило, в 3-4 рази», — додала експерт.

Вона також зазначила, що закордонні роботодавці зацікавлені наймати молодих, повних сил і здоров'я українців, які в силу своєї енергії готові працювати практично цілодобово, а отримувати в рази менше, ніж місцеві працівники. Про соціальні гарантії або якийсь захист у разі виробничих травм взагалі не йдеться. Праця людей середнього і старшого віку цінується набагато нижче. В Україні навчені професійним досвідом фахівці сьогодні все ж на вагу золота.

«У моїй практиці нерідко трапляється так: відчувши на власному досвіді всі плюси і мінуси роботи в чужих полях, фахівці повертаються додому і роблять блискучу кар'єру. Вони задоволені життям і щасливі. А деякі відверто висловлюють жаль з приводу даремно витрачених на чужині років і втрачених можливостей у власній країні», — додала Прожогіна.

Вона переконана в тому, що однією з головних причин кадрових проблем вітчизняної агроіндустрії є необізнаність людей про справжній стан справ у галузі, тенденції її стрімкого розвитку, постійний технологічний прогрес, який настільки швидкоплинний, що профільні вузи і технікуми не встигають готувати фахівців затребуваних спеціальностей.

«Резюмуючи вищесказане, хочу ще раз розвіяти усталені стереотипи. Україна — велика аграрна країна. Її сільськогосподарський потенціал величезний. Великі аграрні компанії крокують в ногу з часом, переймаючи найсучасніші технології, беручи на озброєння новітню техніку, модернізуючи матеріально-технічну базу, вибудовуючи корпоративну культуру на основі кращих європейських практик управління персоналом, підвищення продуктивності праці, стимулювання співробітників до саморозвитку, творчого мислення, здатності приймати нестандартні рішення», — зазначила експерт, додавши, що в майбутньому аграрний сектор ще більше прискорить темпи розвитку.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ