Вивести економіку з тіні: у 2023 р. власники та користувачі земельних ділянок платитимуть МПЗ. Як це працюватиме?

Перш за все, мінімальне податкове зобов’язання — це мінімальне зобов’язання зі сплати податків, які необхідно сплатити за користування (оренда, суборенда, емфітевзис, постійне користування) або володіння земельною ділянкою. 

Прорахунок МПЗ проводиться за формулою, яка прив’язана або до нормативно-грошової оцінки самої земельної ділянки (далі — «НГО»), або до НГО 1 гектару в області, де така розташована із врахуванням індексацій.

Як це працює на практиці, розглянемо на прикладі ФОПа 3 групи на спрощеній системі оподаткування, який сплачує Єдиний податок за ставкою 5% в 2022 році. ФОП має земельну ділянку площею в 1 га на території Хмельницької області. В такому разі МПЗ ФОП буде визначатися за таким розрахунком:

30 477 грн (НГО 1 га землі в Хмельницькій області) * 1 га * 0.05 (спеціальний коефіцієнт, який передбачено в Податковому кодексі України) * 12 (кількість місяців, в яких ФОП володів земельною ділянкою) = МПЗ у розмірі 1 523 грн.

Тобто, 1523 грн — це мінімальна сума податків, що мала бути сплачена ФОП за підсумками 2022 року. В тому разі, якщо ФОП в результаті реалізації продукції із зазначеної ділянки сплатив єдиний податок за результатами 2022 року на суму понад 1 523 грн — то у нього відсутні будь-які додаткові податкові зобов’язання щодо сплати МПЗ, але якщо ФОП сплатив Єдиний податок на суму менше ніж 1 523 грн — то він має доплатити різницю до рівня МПЗ.

Варто зауважити що, МПЗ не визначається, а отже, не сплачується за:

• земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів за результатами приватизації; 
• землі запасу;
• земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01.01.2022 року знаходилися у межах населених пунктів; 
• земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

ВАЖЛИВО!

Відповідно до змін внесених Законом № 2120-IX, тимчасово за 2022 та 2023 звітні роки не нараховується та не сплачується МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, а також ті, які визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Щодо обов’язку сплати МПЗ — то він покладається на власника земельної ділянки, або у випадку передачі останньої в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на орендарів або користувачів такої земельної ділянки.

Перш за все, аналізуючи чинні приписи законодавства, можемо з впевненістю сказати, що для тих орендарів, які впроваджують свою діяльність законно, укладають договори оренди (суборенди, емфітевзису тощо) із власниками земельних ділянок, реєструють таке право відповідно до закону, не ухиляються від сплати податків, та не сплачують орендну плату «в конверті» — нічого не зміниться. 

Мінімальне податкове зобов’язання включає в себе податок на прибуток підприємств, ПДФО, військовий збір, єдиний податок та земельний податок. Тобто при заповненні податкової декларації, платник податку повинен додати до неї додаток із розрахунком МПЗ, в якому зокрема вказати суму загального МПЗ, загальну суму сплачених податків, зборів, платежів та вирахувати різницю між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. 

Варто зауважити, що обрахунок МПЗ у випадку переходу права користування, оренди (суборенди) тощо від одного орендаря до іншого, за умови належної реєстрації такого права, буде визначатись таким чином: 

Для користувача, який передав — за період з 1 січня до початку місяця в якому припинилось таке право, а для нового користувача — починаючи з місяця, в якому він набув таке право. Проте, у випадку якщо державна реєстрація переходу права користування не відбулась — то МПЗ визначається для попереднього користувача на загальних підставах.

Таким чином, впровадження МПЗ допоможе вивести агросектор «з тіні». 

Перш за все, варто зауважити, що якщо орендодавці передають свої земельні ділянки орендарям, без належного оформлення таких відносин — то обов’язок сплати МПЗ покладатиметься саме на орендодавця.

Зокрема, орендодавець отримає до 1 липня 2023 року податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком МПЗ, проте якщо контролюючий орган не надішле або не вручить останньому такі документи — то орендодавець звільняється від відповідальності за його несплату, проте обов’язок сплатити — залишається.

Перш за все, як вже зазначалось вище — впровадження обов’язку сплати мінімального податкового зобов’язання спрямоване на виведення економіки з тіні, а не на виключне поповнення державного бюджету. Оскільки, для тих орендарів та орендодавців, які належним чином передали та користуються земельними ділянками — нічого не зміниться.

Водночас Мінагрополітики теж підтвердили, що сплачувати МПЗ потрібно буде, зокрема, за використання землі, що обробляється незаконно та з якої отримується і продається врожай, проте податки не сплачуються в повному розмірі і частина доходу приховується. Також, наголошуємо, що на тих аграріїв, які обробляють землю й офіційно сплачують усі податки, ця новела Податкового Кодексу не вплине.

Світлана Тетеря, радник EVERLEGAL, Карина Сагайдак, молодший юрист EVERLEGAL