У землеробстві немає універсального рецепту успіху
Таку думку висловив головний агроном Ічнянського кластера групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Сергій Юр'єв.
«Треба мати системний підхід до всього. Є різні системи землеробства — оранка, прямий посів, глибоке розпушування — все залежить від регіону, адже у кожного свої ґрунти і, природно, кліматичні умови. Якщо ми використовуємо певну технологію, потрібно підбирати під неї систему захисту і добрива. Зберіть десять академіків і запитайте про ефективність того чи іншого агроприйому — кожен дасть різну відповідь», — зазначив він.
За його словами, в сільському господарстві один і той же прийом може в один рік в певному регіоні дати збільшення врожаю, а при інших умовах — не завжди. Адже нерегульованих факторів тут дуже багато: то несвоєчасні опади, заморозки, температура не так розподілилася, опади, навіть якщо і в достатній кількості, але не в тій фазі, не тоді коли зав'язується урожай.
«Тому навіть якщо говорити про обробку ґрунту — в цьому році може дати кращий результат глибоке розпушування, в наступному — оранка, потім — прямий посів. І кожен метод має своїх прихильників. Тому універсального «рецепту успіху» в землеробстві немає. Він у кожного господарства — свій. Але створений він за єдиним алгоритмом: комплексним аналізом даних і системними рішеннями», — уточнив він.
Юр'єв підкреслив, що гонитва за врожайністю — застарілий підхід, сьогодні треба намагатися досягти більшої ефективності, адже вища врожайність не гарантує кращий економічний результат.
«Наприклад, господарству доводиться сіяти кукурудзу в ранні терміни… Стандартна «радянська» система внесення добрив — амофос з посівом, калій восени, азот — навесні. І це все добре, але тоді добрива були дешеві. Вони йшли по фондам. Україна ще не досягла своїх же показників: в 1990 році на момент розпаду вносили майже 145 кг в діючій речовині на 1 га ріллі. Зараз ще до 100 не дійшли. У 2000-му, пам'ятаю, коли ми входили в одне господарство, взагалі нічого не вносили — нічого не було. У Радянському Союзі, треба визнати, поставки добрив були добре налагоджені, без затримок», — додав агроном.
Зараз, як зазначає експерт, гроші мають свою вартість.
«Якщо ми будемо окремі види добрив вносити під ярі культури восени, а використовуватися вони рослинами почнуть тільки в травні-червні, гроші будуть лежати «мертвим вантажем», а відсотки — рости. Тому, на мій погляд, раціональніше добрива під ярі культури вносити навесні при максимально можливій локалізації туків — коефіцієнт засвоєння буде вище, норма внесення і, відповідно, ціна 1 га — нижче», — підкреслив він.
AgroPortal.ua за матеріалами AgroReview