До залу, де засідало журі виставки, ввійшов високий широкоплечий чоловік з розкішною бородою. Це був російський садовод Лев Платонович Симиренко. Він запропонував присутнім оцінити привезені ним яблука нового сорту. Побачивши зеленуваті, з великими світлими цятками плоди, члени журі відмовились їх дегустувати. Куди ж таким яблукам до червонобокого Шафрану чи ніжного Макінтошу!
Лев Платонович Симиренко
Тоді Л.П. Симиренко домовився з людьми, які розносили плоди для дегустації, щоб вони подали відомим і шанованим садоводам його яблука, не називаючи сорту. Ось їх скуштував один член журі, потім другий, третій… І трапилось щось неймовірне. Всі були немов зачаровані, відчувши приємний, невідомий донині смак і аромат плодів.
Потім всі заговорили, розхвалюючи якості нового сорту, забувши про його забарвлення і непривабливий вигляд. Сорт, названий вченим на честь свого батька Платона Федоровича Ренетом П.Ф. Симиренко, набув світової слави.
Із маловідомого українського села Млієва цей сорт потрапив на Кубань, Північний Кавказ, у Поволжя, Крим, степову і лісостепову зони України, Середню Азію. Цей сорт почали вирощувати в Північній Америці, Західній Європі (особливо у Франції). Сорт Ренет П.Ф. Симиренко став еталоном смаку плодів і ввійшов до «світової вісімки» — вісімки кращих сортів світу.
Сім'я Лева Платоновича Симиренко
Дуже часто ми чуємо фразу «голландське інтенсивне садівництво». А чи замислювались ви над тим, звідки ж насправді походять «карликові» підщепи та інтенсивні сади такого типу, якими ми їх бачимо зараз?
Лев Платонович Симиренко мав наукові стосунки з розсадниками Німеччини, Франції, Бельгії, Голландії, Австро-Угорщини, Італії, США й інших країн світу й отримав від них матеріал майже всіх відомих на той час сортів плодових і ягідних культур. До 25-річчя з дня створення розсадника в його колекції було: 900 сортів яблуні, 889 — груші, 81 — сливи, 350 — черешні і вишні, 115 — персика, 56 — абрикоса, 165 — аґрусу, 45 — горіха. Крім того, він зібрав колекцію квіткових і декоративних рослин — 927 форм троянд, 305 різновидів хвойних, багато інших декоративних рослин.
Пам'ятник Леву Платоновичу Симиренку
ЗІБРАНА У МЛІЄВІ УНІКАЛЬНА КОЛЕКЦІЯ НИЗЬКОРОСЛИХ ВЕГЕТАТИВНО-РОЗМНОЖУВАНИХ ПІДЩЕП СТАЛА БАЗОЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ КАРЛИКОВОГО САДІВНИЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (1887-1890 рр.).
Особливо велику роботу провів Л.П. Симиренко щодо підбору і вивчення підщеп. Спостерігаючи за поведінкою сортів на різних підщепах, він дійшов висновку, що підщепа є основою плодового дерева. Шляхом багаторічних досліджень вчений визначив і сумісність певних сортів.
Лев Платонович був гарячим прихильником карликової культури, широко пропагував її: «Пробуйте свої сили і навчайтесь на невеликій кількості карликових дерев, підібравши відповідні сорти, і ви швидко оціните і полюбите цю культуру, в чому я глибоко переконаний. Вона одна в нашій широті здатна обумовити розвиток плодів такої якості, якими не завжди відрізняються плоди нашого привілейованого півдня — Криму».
Скороплідність, висока і регулярна урожайність, зручність у догляді за кроною, покращення зовнішнього вигляду і смакових якостей плодів — це лише короткий перелік переваг карликової культури. Всі вони достатньо повно вивчені Л.П. Симиренко ще на зорі XIX ст.
Фундаментальну працю «Кримське промислове плодівництво» в усьому світі визнали однією з кращих — з 1912 року усі центри — столиці садівництва європейських країн — надсилали листи-подяки Л.П. Симиренку за такий змістовний труд. На жаль, ця безсмертна наукова праця в радянський період була заборонена, вилучена із масових бібліотек і знищена.
Добрим знаком є перевидання «Кримського промислового плодівництва» з нагоди 150-річчя з дня народження Лева Платоновича Симиренка. Перевидання цієї монографії — данина пам’яті і вияв вдячності кримчан засновнику Кримського промислового плодівництва, всесвітньо відомому українському вченому, плодоводу і помологу Л.П. Симиренку.
Отже, «голландське» інтенсивне садівництво має українські корені. В свій час європейські країни розвинули цю технологію, винайшли багато механізмів для догляду та свою методику вирощування. Завдяки цьому в Нідерландах висаджують грушеві сади з загущеністю 8 тис. дерев на 1 га та урожайністю 80-100 т/1 га, в той час як в Україні 4-5 тис — максимальний показник.
Валентина Лановенко з батьком Миколою Лановенко
Валентина Лановенко, президент Академії органічного садівництва Ekogarden, розсадник родини Лановенко
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.