Сьогодні на плечах українських аграріїв — не лише продовольча безпека України, але й всього світу.

Війна, яку розпочала росія проти нашої держави, матиме трагічні наслідки для всього людства. Адже країна-агресор розпочала війну не лише проти України, а запустила процес, який загрожує глобальній продовольчій безпеці та наслідком якого може бути голод у всьому світі. 

Станом на кінець 2021 року Україна забезпечувала близько 10% світового обсягу пшениці та майже 16% усієї кукурудзи. Варто зазначити, що пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. За підрахунками аналітиків Київської школи економіки, від поставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. 

Тож розпочата путіним війна кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, адже сьогодні експорт зерна з України не відбувається. А це в свою чергу загрожує дефіцитом продуктів харчування в усьому світі.  

Нині ми вже бачимо, як чи не щодня зростає ціна на продовольчі товари на світових ринках. Так, з початку війни зерно злетіло в ціні з $360 до $435 за тонну і продовжує зростати. Зростають ціни в країнах Близького Сходу та Північної Африки, які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Припинення експорту в середньостроковій перспективі може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%. Щоб повернутися до довоєнного рівня, знадобиться принаймні 2-3 роки, а недоотримані обсяги зерна буде складно компенсувати за рахунок інших світових виробників продукції.

Не хотілось би нагнітати, але вже зрозуміло, що цей тренд вплине на зростання цін на іншу продукцію. І щодня ситуація буде лише погіршуватися, оскільки наразі не проводяться активні посівні роботи на більшій частині території України. 

Для аграріїв 1 квітня — умовний дедлайн, коли вкрай потрібно розпочинати посівну кампанію. До цього часу в нас є можливість врятувати людство від голоду. Але є важливий фактор — припинити війну!

Якщо ми до початку квітня не отримаємо доступу до наших полів, який нам зараз перекрили в багатьох регіонах (Північна, Східна та Південна Україна), наступного року ми залишимось без урожаю. Окрім доступу до землі, нам потрібно повернути аграріїв до їхньої роботи. Адже багато хто з них пішов захищати країну від ворогів на фронт, багато хто надає свою сировину і продукцію (зерно, цукор, м'ясо тощо), дизпаливо та кошти на потреби української армії та населення, а хтось ремонтує військову техніку чи допомагає виготовляти оборонні засоби. Також є проблеми з постачанням насіння, добрив та засобів захисту рослин.  

Трохи краща ситуація у Західній і частково в Центральній Україні. Там аграрії вже активно готуються до посівної, підживлюють озимину добривами, продовжують займатися тваринництвом, незважаючи на обстріли. Потрібно віддати їм належне, адже працювати в таких умовах дуже складно. І знову ж, із кожним днем фермерів стає все менше, оскільки багато з них йде захищати країну від ворога.  

Ще один важливий момент — це зупинка експорту через блокаду всіх портів та обстріли іноземних торгових суден російським флотом. Нині єдиним шляхом є сухопутна логістика через західні кордони до портів країн ЄС. А нам вкрай потрібно відновити експорт надлишків кормової  кукурудзи, якої залишилось чимало.  

Минулого року Україна зібрала рекордний врожай зерна — 86 млн т. Станом на 23 лютого 2022 року залишки зерна становили 43 млн т при річному споживанні в країні близько 19 млн т. Таким чином, наразі ми маємо трохи більше дворічного запасу зернових та зернобобових.

Тож якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки стануть можливими. Але якщо цього не станеться, світові ринки недоотримають близько 60 млн т пшениці, 38 млн т кукурудзи та 10,5 млн т ячменю. І тоді настане велика глобальна гуманітарна криза.

Сьогодні ми звертаємось до транснаціональних компаній, які виробляють і постачають сільгосптехніку, насіння, добрива, пестициди, та зернотрейдерів негайно призупинити бізнес із росією та білоруссю та ввести жорсткі санкції проти країн-агресорів задля припинення вогню в Україні й задля запобігання виникнення голоду у світі. 

Варто відзначити, що багато компаній-лідерів вже відмовились закуповувати зерно країни-агресора. Закликаємо інші міжнародні компанії також призупинити бізнес у росії та білорусі, допоки їхні війська не залишать територію України. Закликаємо також аграрні та фермерські союзи країн-партнерів доносити аналогічну позицію та підтримати Україну в прагненні до миру! 

Світ має розуміти, що якщо війна не припиниться, це вплине не тільки на інтереси України, але й усього світу. Я впевнений, що сценарій голодного майбутнього навряд чи влаштує світову спільноту. Тож закликаю об'єднатися і здобути перемогу в цій нелегкій боротьбі за наше з вами майбутнє.

Петро Мельник, президент УКАБ та виконавчий директор компанії Agricom Group

Мультимедіа