Три міфи про український молочний ринок

Таку думку висловив провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастєєв.

«Минулий рік насамперед запам'ятається «завдяки» коронавірусу та карантинам, що супроводжували пандемію. Для молочної галузі (принаймні, за підсумками 2020 г.) вплив карантинів був позитивним — навіть незважаючи на зниження загального добробуту і скорочення за іншими статтями витрат, українці збільшили споживання продуктів харчування. Завдяки зростанню споживання «на дому», виріс попит на повноцінні молочні продукти замість молоковмісних, які в основному пропонувала HoReCa, тим самим збільшивши попит на сировину», — пояснює експерт.

Також Максим Фастєєв навів ряд міфів, які поширюються на молочному ринку останнім часом.

Міф # 1. «Україна стала імпортозалежною країною щодо молока».

«Поки що ні, і в 2021 р. цього також не буде. Україна стала збалансованою у зовнішній торгівлі в еквіваленті молока (точніше, дійсно стала імпортозалежною щодо жирів, але залишається експортноорієнтованою щодо білків). Держстат працює за «жировою» моделлю (+ не бачить молоковмісні позиції), тому спотворює цифри зовнішньої торгівлі та споживання, зараз намагаємося змінити підхід в офіційних розрахунках», — пояснив він.

Міф #2. «Обсяги виробництва молока катастрофічно падають».

«Так, дійсно молока від господарств населення стає все менше, однак у промпереробці вплив цієї категорії вже невеликий, а сільгосппідприємства, навпаки, додають. Тому причиною зміни балансу стало не зниження пропозиції молока на переробку, а збільшення попиту/споживання», — уточнює Фастєєв.

Міф #3. «Імпорт фатально впливає на молочну галузь».

«Звичайно, експортувати краще, ніж імпортувати, але в разі обмеженої пропозиції імпорт допомагає задовольнити попит. Сильна гривня в першій половині року дозволила імпорту конкурувати в сегментах b2b і b2c, стримуючи ціни як на сировинному ринку, так і на полиці. Так, були негативні наслідки для неефективних вітчизняних операторів. Але ефективні, навпаки, наростили продажі паралельно з ростом конкурентності (це підтверджують цифри статистики виробництва). Мало того, зниження імпортних потоків через девальвацію у другій половині 2020 р. збільшило тиск на внутрішній ринок і призвело до інфляції цін сировинного ринку і полиці. Ефектом цього буде однозначне зниження споживчого попиту в 2021 році», — прогнозує аналітик.

Роблячи висновки, Фастєєв пояснює, що пропозиція молока під переробку практично не змінилася, змінилося співвідношення сільгосппідприємства/населення. Дефіцит сировини на ринку сформувався не через зниження пропозиції сировини, а через зростання потреби.

«Зростання внутрішнього ринку в 2020 році склало +10% (свіжа категорія — +6,5%, сирна — +15% і біржова — +6,4%).

Імпорт виріс вдвічі. Частка (ефект) імпорту в прирості внутрішнього ринку (свіжа категорія — 30%, сири — 100%, біржа — 160%).

Експорт знизився на 16%, що корелює зі зниженням пропозиції сировини населення для переробки», — додав він.

Аналітик запевняє, що, за підсумками 2020 року експорт в еквіваленті молока залишається вище імпорту з урахуванням молоковмісних позицій (сирні продукти, згущене молоко, спреди) або рівним імпорту без урахування молоковмісних. Але ніяк не нижче імпорту. І в 2021-му ситуація особливо не зміниться.

AgroPortal.ua за матеріалами «Інфагро»