Ринок самохідної сільгосптехніки відновлюється: аналіз сегмента тракторів

03 квітня 2025, 07:00 967

З початку повномасштабного вторгнення росії бізнес пережив різні стадії — від трансформації до стабілізації ситуації, а окремі бізнеси вже й повернулися до умовно «довоєнних» показників.

Фактично бізнес пройшов три етапи — просідання (2022 рік), адаптація (2023–2024 роки), початок відновлення (2025 рік), що можна розглядати як модель реакції бізнесу на кризу з досить швидким відновленням — за три роки. Чи є це свідченням загальної стійкості агросектору, чи результатом конкретних механізмів адаптації — питання, яке потребує подальшого обговорення. Водночас варто оцінити, як змінилася структура закупівель сільгосптехніки, та які фактори визначають вибір аграріїв сьогодні.

Ринок сільськогосподарської техніки, зокрема і самохідної, не став винятком тенденції: фіксувались й мінімальні продажі та просідання в 2022 році, потім відбулась адаптація до нових реалій, і ось уже під кінець першого кварталу 2025 року стає зрозуміло, як великі іноземні бренди самохідної сільгосптехніки пройшли ці роки, які показники є наразі, і як змінились показники в регіонах і вподобання аграріїв.

У групі самохідної техніки ми аналізуємо трактори, комбайни та самохідні обприскувачі великих іноземних брендів, куди не включаємо виробників техніки китайських, японських та інших брендів з країн Азії, дивимося сегмент від 80 к.с. Фокусування на великих іноземних брендах зумовлено ускладненим доступом до державних реєстрів і даних. Утім, ситуація на ринку може бути ширшою — наприклад, малі агропідприємства й фермери частіше звертаються до доступних альтернатив, зокрема техніки з Азії, через обмежені ресурси. Водночас санкції на ВАТ «МТЗ» могли вплинути на присутність їхньої техніки, хоча точні масштаби потребують уточнення, як і їхній вплив на загальну динаміку ринку.

Показники 2024 року вказують на повернення до показника 2019-2020 років і вихід із просідання ринку 2022-2023 років. Також варто не забувати, що 2021 рік завдяки збігу вдалих факторів (високі врожаї, прибуткові ціни) був рекордним щодо продажів.

Минулорічні показники додають стриманого оптимізму — зростання продажів на 40,5%, порівнюючи з 2023 роком, і на 24% проти 2022 року, коли значна кількість агробізнесу постраждала або зупинила роботу (згадуємо карту присутності російських військ на території України в 2022 році), а доступ до фінансів і ринків у аграріїв (як основних клієнтів продавців техніки) був обмежений.

Навіюють обережно позитивні прогнози й перші два місяці цього року. За січень-лютий 2025 року продажі ключових великих виробників тракторів сягнули 313 одиниць, що перевищує всі показники за аналогічний період з 2017 року. Погодьтесь, старт непоганий.

Щодо регіоналізації продажів, то не можна сказати, що відбулося суттєве зміщення продажів на захід України, в переважній більшості основна реалізація відбувається в центральній Україні. Зі зрозумілих причини суттєво просіло придбання тракторів у прикордонних із росією областях та областях, де ведуться активні бойові дії.

Хоч початково були взяті дані 2021 року, але по структурі та областях він майже не відрізняється від 2020 року, з показниками якого ми вище порівнювали загальні продажі.

Якщо дивитися структуру продажів великих іноземних брендів у розрізі потужностей, то з 2020 по 2024 рік у 7 разів зросли продажі в сегменті 401-500 к.с., а в сегменті 301-400 к.с. з 2015 року спостерігається спад.

Проте, якщо ми дивимося перші два місяці 2025 року і порівнюємо з аналогічними періодами минулих років, то якраз із сегментами 301-400 к.с. і 401-500 к.с. ситуація змінилась. З трохи близько 300 одиниць техніки тракторів у сегмені 301-400 к.с. було придбано 59 одиниць (що є найбільшим показником з 2017 року), а 401-500 к.с. — на 25% менше, ніж попереднього року (23 одиниці за 2М 2025 року, замість 31 одиниці за 2М 2024 року).

Поки зарано робити якісь прогнози, але, з одного боку, семикратне зростання продажів у сегменті 401–500 к.с. із 2020 по 2024 рік виглядає як щось більше, ніж випадковий сплеск — можливо, це відображає укрупнення господарств у 2016–2020 роках, коли холдингові структури потребували потужної техніки для обробки великих площ, економії ресурсів і оптимізації робочої сили. З іншого боку, спад на 25% у перші місяці 2025-го досить нетиповий, адже попереднє зростання трималося навіть під час повномасштабного вторгнення росії. Чи це тимчасове коливання, чи зміна тенденції — покажуть подальші дані.

Щодо категорії 301-400 к.с., то ми спостерігали довгостроковий спад із 2015-го, що показувало втрату популярності, однак раптове пожвавлення (59 одиниць) може вказувати на активність середнього аграрного бізнесу, який готовий обирати дорогу техніку великих брендів або ж бути тимчасовим явищем, пов’язаним із заміною застарілих машин.

Наразі виглядає так, що ринок тракторів стабілізувався, але ще не досяг піку. Ми порівнювали дані здебільшого зі «стриманим» 2020 роком, а не з «піковим» 2021-м, коли аграрії купували техніку через достатній запас коштів. Сьогодншня ситуація схожа на те, що аграрії проводять заміну зношеного парку техніки і поступово відновлюють потужності. Крім цього, високі показники продажів за січень–лютий 2025-го і вихід із просідання 2022–2023 років додають обережного оптимізму. Але слід ще поспостерігати за сегментами потужної техніки, аби зрозуміти, чи це тимчасова/разова акція, чи це «перегрупування» ринку потужностей. До середини року побачимо, як зміняться вподобання аграріїв, і чи позначиться це на комбайнах і обприскувачах.

Олег Нестеров, координатор комітету техніки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»