П’ять аргументів проти вибіркового ПДВ 14% на аграрку

Суттєвих змін законопроєкт за цей період не зазнав. Більшість поданих правок до нього були відхилені, а при розгляді на засіданні профільного комітету він ледве набрав необхідну кількість голосів для проходження на друге читання.

Законопроєктом пропонується встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 14% по операціях з  постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД:  0102 (Велика рогата худоба, жива); 0103 (Свині, живі), 0104 (Вівці, кози), 0401 (в частині молока незбираного), 1001 (Пшениця),  1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004 (Овес), 1005 (Кукурудза), 1201 (Соєвi боби),  1204 00 (Насiння льону), 1205 (Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207  (Насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).

На початку такі новації виглядали як можливість суттєво зменшити скрутки ПДВ в агросекторі без особливих втрат як для державного бюджету, так і для сільськогосподарських виробників, переробників та експортерів. Однак при ретельнішому вивченні можливих наслідків, виявилися і основні негативні аспекти.

1.  «Скрутки» будуть менш вигідними, але не зникнуть

Одним з основних позитивних наслідків впровадження зниженої ставки ПДВ вбачалося зниження ефективності схем шахрайства з ПДВ, так званих «скруток». Так,  їх ефективність знижується, проте зниження ставки до 14% не нівелює таке шахрайство повністю. Попит на готівкові розрахунки за зерно, насіння олійних залишиться, і відповідно залишаться стимули до проведення ПДВ маніпуляцій з тіньовим зерном. Ключовим методом боротьби зі скрутками залишається ефективна робота системи електронного адміністрування ПДВ і саме в цьому напрямку потрібно удосконалювати механізми протидії шахрайським схемам.

Крім того варто зазначити, що по деяких  видах с/г продукції розповсюджена переробка на умовах давальницької сировини. Так, близько 60% цукрових буряків не реалізуються цукровим заводам, а передаються сільськогосподарськими виробниками на переробку як послугу з отриманням готового продукту — цукру, який не підпадає під перелік продукції зі зниженою ставкою 14%. Аналогічна ситуація і з насінням соняшника, який також в значних обсягах передається на переробку на давальницьких умовах. І відповідно на продукти переробки — соняшникову олію та шрот, ставка ПДВ буде загальна — 20%. Тому скоріш за все знижена ставка ПДВ в таких випадках приведе до більш широко використання схем переробки на давальницьких умовах і не вирішить проблеми зі скрутками.

2.  Зниження ставки ПДВ не знижує податкове навантаження, проте зменшує обсяг обігових коштів у сільськогосподарських виробників

Податок на додану вартість є непрямим податком, який в підсумку сплачує кінцевий споживач, а підприємства виступають лише податковими агентами. Оскільки запропонований законопроєктом перелік с/г продукції не є продукцією кінцевого споживання, а сировиною для подальшої переробки, то разом зі зниженням ставки ПДВ пропорційно знизяться і ціни на с/г продукцію з урахуванням  ПДВ. Ціни без урахування ПДВ на вказаний перелік продукції не зміняться.  Відповідно зниження ставки ПДВ зменшує обсяг фінансових надходжень від реалізації продукції. На цей обсяг зменшаться ПДВ зобов'язання («вхідне» ПДВ), і відповідно сума різниці ПДВ зобов'зань та ПДВ кредиту, яка  буде сплачена до бюджету після подачі місячної податкової декларації. Тобто сільськогосподарський виробник менше отримує коштів від покупця продукції, і після подачі місячної податкової декларації на аналогічну суму менше перераховує в бюджет.

Оскільки знижуються загальні фінансові надходження від реалізації продукції, фактично у сільськогосподарських виробників зменшується обсяг обігових коштів на термін 30-60 днів до моменту сплати ПДВ різниці згідно місячних декларацій. Відповідно ця втрата потребуватиме компенсації шляхом залучення додаткових кредитних коштів.

3.  Погіршення стану збиткових с/г підприємств

У разі суттєвої збитковості у с/г підприємства сформований ПДВ кредит по закупленим ресурсам буде перевищувати отримане ПДВ від реалізації продукції. Таким чином виникне від'ємне значення по сплаті ПДВ до бюджету. Теоретично підприємство може подати заявку на бюджетне відшкодування цієї від'ємної суми, проте на практиці цього не роблять, адже це призводить до перевірок з боку податкової служби, які в підсумку досить часто урізають всі ці суми. Тому такі від'ємні суми переносять на майбутні періоди. Фактично виробник кредитує держбюджет в таких випадках. Зважаючи на цьогорічні втрати врожаю в південних і центральних областях частка збиткових сільськогосподарських підприємств за підсумками 2020 року може скласти до 30-35%.

4.  Зниження інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва

При значних капітальних вкладеннях  в оновлення техніки чи будівництво основних засобів формується значний ПДВ кредит, який зазвичай перевищує ПДВ від реалізації продукції. Відповідно виникає ситуація, при якій знову ж таки від'ємна різниця по ПДВ  постійно переноситься на майбутні періоди. Це замороження коштів і зниження привабливості інвестицій в сільське господарство.  При зниженні ставки ПДВ до 14% сума зниження ПДВ в надходженнях від реалізації пропонованого переліку с/г продукції  складе понад 22 млрд грн. Відповідно на аналогічну суму буде зменшено потенціал інвестицій в сільське господарство. 

5.  Ускладнення обліку та адміністрування податку на додану вартість

Введення зниженої ставки ПДВ на окремі види сільськогосподарської продукції однозначно ускладнить ведення податкового обліку в підприємствах, а також систему адміністрування та контролю ПДВ. Оскільки пропонується ввести в дію норми законопроєкту протягом місяця після опублікування, такі новації без належної підготовки персоналу і змін в програмне забезпечення призведуть до виникнення численних помилок та збоїв.  Це в свою чергу буде вести до перевірок правильності обрахунку ПДВ і штрафів для бізнесу з боку фіскальних органів.

Такий квазієвропейський підхід до зниження ставки ПДВ вибірково на окремі види с/г продукції без зрозумілого обґрунтування переліку та обраного рівня ставки  точно не в інтересах сільгоспвиробників. Є надія, що це зрозуміють народні обранці і утримаються від таких сумнівних новацій.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»