Прибуткове льонарство: крок за кроком

Зараз в Україні галузь звужено до вирощування так званого льону олійного, а фактично — проміжної форми льону виключно для виробництва технічної олії.

Ринок тим часом потребує високоякісного насіння льону з заданими параметрами якості для отримання продуктів здорового харчування і лікування. Тонна такого насіння дорожча від звичайного на 150-200 EUR.

Щодо використання  такої важливої частини рослини як стебло, то нею нехтують. Це призводить до неповного використання потенціалу льону та зниження прибутковості галузі.

Очевидно, що для підвищення рентабельності льонарства  потрібно використовувати льоносоломку для виробництва хоча б паливних брикетів чи пелетів. Це не потребує залучення значних капіталовкладень, тому вони швидко окупляться. Так, зазвичай збираючи 20 центнерів льоносоломки з гектара можна отримати близько 100 EUR додаткового прибутку.

Наступним кроком має стати виробництво з льоносоломки короткого волокна.  Це потребує більших і триваліших вкладень, але в результаті  створяться базові умови для повноцінного відродження промисловості і льонарства в цілому як високоприбуткової галузі. А поки що наявні підприємства первинної переробки льонотрести на Житомирщині простоюють через відсутність сировини у той час як льоносоломка в південних областях або приорюється, або спалюється на полях.

Саме через те, що льонарство ведеться не інтенсивно, частка України в світовому виробництві насіння льону становить лише 2% з обсягом 40-60 тис. тонн річно, а у виробництві льоноволокна малопомітна. Як наслідок, льон не є привабливою культурою для аграріїв і висівається нестабільно. До того ж перепоною для розвитку галузі є дія з 1999 року експортного мита на насіння льону. Це ілюструють дані таблиці.

Як наслідок, на ринку насіння льону для харчових потреб ЄС Україна є поза конкуренцією з високо спеціалізованими виробниками  Казахстану, Канади, Росії з часткою до 10%.

Громадська спілка «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» головним своїм завданням бачить інформування виробників про додаткові можливості та перспективи галузі. Спілка готова запропонувати програму першочергових дій для підняття конкурентноспроможності льонарства, індикатором чого стане розширення посівних площ. 

Микола Шкурко, генеральний директор ТОВ «Просвітницька виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України»