Чому ростуть ціни на продукти

Цей механізм неодноразово піддавався критиці як недієвий і такий, що суперечить засадам ринкової економіки. Тим не менш, з моменту запуску дерегуляційного проекту Мінекономрозвитку хвиля критики обрушилась уже на ініціативу відомства. 

Тож на скільки змінилась ситуація на споживчому ринку з моменту запуску проекту міністерства?

Цифри не брешуть — так, ціни на продукти харчування загалом підвищилися. Але відміна держрегулювання тут ні до чого.

Як видно з таблиці (за даними Держстату), ціни на основні продукти харчування за неповні 5 місяців зросли доволі значно — на 11,29%. Більше того, темпи їх росту перевищили минулорічні майже удвічі. Здається, все доволі однозначно. Проте більш детальний розгляд причин подорожчання презентує питання в іншому світлі.

Найбільш помітно в розглянутий період дорожчали молоко та молочна продукція — темпи зростання коливались в межах 19-27% (проти 8-23% за рік до того). Однак не варто забувати про ситуацію на цьому ринку — ціни на молочну продукцію залежали не тільки від сезонного фактору, а й від стрімкого росту цін на світових ринках (до дворічних максимумів), та помітного пожвавлення попиту на внутрішньому ринку. Крім того, відміна спецрежиму відшкодування ПДВ та суттєві зміни в механізмах державної підтримки явно не спростили і так складну ситуацію в тваринництві України, що помітно відобразилось і на виробництві м'яса і м'ясопродуктів.

Так, в першу чергу мова іде про яловичину (+13,65%) та свинину (+4,24%), які за аналогічний період попереднього року не тільки не здорожчали, а й навіть впали в ціні (-2,36% та -15,04% відповідно). І тоді як ситуація з стабільно збитковим останніми роками виробництвом яловичини є більш прозорою, то стан ринку свинини зараз значно ускладнився з поширенням АЧС та скороченням поголівя тварин до рекордно низького рівня.

Та що ж штовхає вгору ціни на хліб? Проблема тут криється швидше в експортній орієнтації зернового виробництва та скорочення обсягів переробки. Так, не зважаючи на рекордні збори зернових у 2016 році, виробництво борошна за рік просіло на 4,8%, хліба — на 7,1%. Зокрема, виробництво пшеничного хліба скоротилось на 9,9%, житньо-пшеничного та пшенично-житнього — на 6,9%, житнього — на 45,6%.

Що стосується цін на яйця, то несподіванкою стало їх зниження — з моменту запуску проекту курячі яйця подешевшали на 2%. В цілому за означений період часу після стрімкого зростання цін на продукцію і їх максимізації в кінці жовтня на рівні 23,16 грн/десяток, ціни тримались відносно стабільного рівня до середини січня поточного року, після чого всього за місяць впали більш ніж на 27%. Аналогічна ситуація спостерігалась і у 2015-16 роках — ціни на яйця на вітчизняному ринку продовжували зростати впродовж всієї осені і першої половини зими, маскимізувавшись на відмітці в 24,59 грн/десяток в першій декаді січня 2016 року (+42,4% з кінця вересня 2015 року), після чого різко просіли на 40,8% та продовжили падати аж до початку травня. Ситуація ця повязана, в першу чергу, з ускладненням експорту продукції галузі та, як наслідок, виникненням проблеми перевиробництва на вітчизняному ринку минулого року. Середній же рівень цін на дану продукцію впродовж розглянутого періоду 2016-17 років поступається результатам аналогічного періоду попереднього року на 4,4%.

За даними Мінекономрозвитку, впродовж першого етапу проекту, тобто впродовж 4 кварталу минулого року, середні темпи росту цін на споживчому ринку склали всього 4,5% (проти 5,4% в 2015 році). І це за умов більш високого рівня інфляції (кумулятивно 5,6% проти 1,4% в 2015 році).

Отже, не зважаючи на незначне підвищення темпів росту цін на споживчому ринку в жовтні 2016 року–лютому 2017 року, на нього діяла низка як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, які спричинили зміни в ціновій динаміці. Висновок очевидний — з урахуванням умов, в яких функціонував споживчий ринок в зазначений період часу, недієвість існуючого механізму держрегулювання споживчих цін було вкотре підтверджено.

Дмитро Дейна, аналітик Української аграрної конфедерації