Коли все відбулося їм обіцяли повну готовність, але фактично підвели і відбулося це все на державному рівні.
На перший погляд здається, що такий сценарій — зі сфери фантастики. Однак, якщо подивитися на фактичну ситуацію через місяць після відкриття ринку землі — все так і є. Нам неодноразово доводилося чути, що до першого липня держава буде цілком готова до цієї історичної події: часу, ресурсів та досвіду маємо достатньо. Втім, не сталося, як гадалося.
І першим моментом, який вніс корективи до вищезгаданого плану стала неготовність нотаріусів в усіх можливих аспектах. Як «з'ясувалося», вони повинні проводити низку перевірок під час укладання угод купівлі-продажу як продавців, так і покупців. А це наявність/відсутність переважного права на купівлю земельної ділянки, загальна площа земель, які уже перебувають у власності фізичної особи, обмеження відповідно до Закону України «Про санкції» тощо.
До речі, на момент відкриття ринку до Державного земельного кадастру із загальної кількості 6494 осіб було під'єднано приблизно 800 нотаріусів. Це більшою мірою пов'язано з необґрунтовано високими розцінками на підключення, згодом — призупиненням цієї опції загалом. У такий спосіб на початку липня лише 12% нотаріусів потенційно мали можливість здійснювати угоди купівлі-продажу відповідно до процедури. І тут події почали розвиватися ще цікавіше, адже у нотаріусів ще й відсутній єдиний підхід стосовно оподаткування (використання пільг до сплати податків під час першого продажу). Тож низка питань, зокрема, що робити з ділянками, площа яких перевищує 2 гектари? Чи розповсюджується пільга тільки на такі ділянки, а все що вище — сплачується, як повноцінний податок? Чи ділянки, які перевищують 2 га не підпадають під пільгу загалом тощо, — лишаються відкритими. І навіть екстрені навчальні вебінари, які 1 липня почав проводити Мін'юст, не вирішили цих питань.
Неможливо пройти повз проблеми, пов'язаної із питанням концентрації земельних ділянок. Що робити у випадку, коли придбати землю хоче подружжя? Адже існує таке поняття, як спільна власність подружжя. Тобто, якщо чоловік купує 100 га, дружина автоматично стає співвласницею. У такому випадку, як бути з реалізацією її права на придбання 100 га землі в одні руки? Питання все ще лишається риторичним.
Саме тому, більшість нотаріусів або відмовляються проводити угоди купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, принагідно просячи чекати понад два місяці, або ж ставлять дуже надто високі ціни на проведення угод і мають для цього усі підстави.
Зрештою, поки український ринок землі лишається ринком продавця, де охочих купити землю в рази більше, ніж продавців. Попри те, що скоро ми святкуватимемо два місяці функціонування ринку, більшість власників паїв тільки починають до нього придивлятися, прицінюватися і вирішувати, чи є сенс продавати землю загалом.
Тож я з радістю запрошую усіх охочих проаналізувати функціонування українського ринку землі не на теорії, а практично зареєструватися на безкоштовний вебінар від Land Club Два місяці роботи ринку землі: інформація з перших рук, що відбудеться 31 серпня о 16:00 онлайн через платформу Zoom.
Серед питань, які ми обговорюватимемо:
Посилання на реєстрацію: https://bit.ly/3yUzv4c
Денис Башлик, співзасновник інвестиційного об»єднання Land Club, експерт із земельних питань
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.