Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.
«Якщо мова йде про овочі, то якби твердження про те, що проблема їх зберігання «стоїть гостро», було правдою, то у нас би не було трьох поспіль років украй низьких цін на овочі та картоплю (нижче собівартості вирощування), після чого безліч виробників вийшли з цього бізнесу повністю. Зростання цін на деякі види овочів і картоплі в минулому і позаминулому сезоні стало саме наслідком того, що багато виробників покинули цей бізнес», — говорить він.
Крім того, були ситуації раз у три сезони, коли навесні цибуля, морква та інші товари просто викидають на смітник уже після зберігання, тому що вони нікому не потрібні навіть за копійки, нагадує експерт.
«Потужностей зі зберігання у нас достатньо, але проблем зі зберіганням дуже багато. І починаються вони з того, що овочі та картопля не зберігаються самі по собі. Тобто, побудувати найсучасніше сховище недостатньо, щоб зберегти продукцію. Потрібно поміняти технологію вирощування та адаптувати її для овочів і картоплі саме для зберігання.
Потрібно навчитися збирати їх вчасно, потрібно навчитися їх, врешті-решт, правильно зберігати і доробляти», — пояснює Андрій Ярмак.
Також, на його думку, проблема в тому, що потужності зі зберігання розподілені нерівномірно. Дрібних виробників багато, а сховищ у них або зовсім немає, або вони примітивні та неефективні. Причина банальна — дрібному невигідно самому будувати сховище. Ефективним сучасне сховище буде десь від 1500 т одноразового зберігання, враховуючи витрати на проєкт й інфраструктуру під сховище. Малий бізнес проблему може вирішити за допомогою кооперації, але зрушення в цьому питанні відбуваються довго, і необхідне втручання держави.
«Також потрібно розуміти, що овочесховище або картоплесховище не може бути окремим бізнесом, тому що воно ніколи не окупається. Справа в тому, що ціни, як я вже зазначав, навесні можуть бути навіть нижче, ніж під час збирання. І якщо ти купив по 1 грн, а продав по 10 копійок, то очевидно, що бізнес збитковий. Адже є ще поточні витрати, і чималі. Тож зберігання — це завжди невід'ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі», — вважає експерт.
Головною проблемою овочівництва і картоплярства Андрій Ярмак називає відсутність системної роботи з експорту.
«Без експортоорієнтованих проєктів ми будемо завжди мати цінові гойдалки, тому що овочі — це недорогий продукт. Якщо їх трохи менше, ніж потрібно для внутрішнього ринку, доводиться ввозити, а значить оплачувати доставку, маржу трейдерів тощо — ціни злітають до небес. Якщо їх трохи більше — ще гірше — ніхто не вміє експортувати, і їх везуть на звалище», — пояснює він.
Експерт підкреслює: щоб експортувати, потрібно починати з вивчення перспективних ринків, ринкових вікон, переваг споживачів. А потім налаштовувати виробництво, зберігання, упаковку та логістику. Вибудовувати багаторічні відносини з покупцями.
«Тож проблема зовсім не в зберіганні. Потужностей вистачає. Немає системи, немає стратегії та дуже мало системних підприємств», — підсумував економіст.
AgroPortal.ua за матеріалами «Коментарів»