Огляд міжнародної аграрно-економічної науки №1/2021: Продовольча безпека, харчові відходи, безпечність продукції

Ставлення ж до науки неоднозначне, а до вітчизняняної науки – часто взагалі скептичне або й негативне. Причин для цього багато, але варто зауважити, що досягнення аграрної і зокрема аграрно-економічної науки сьогодні досить високо цінуються не лише у розвинутих країнах Заходу, але й у країнах, де ринкова економіка ще формується (Китай, Бразилія).

Щоб зробити свій невеликий внесок у популяризацію наукових досліджень в Україні, я вирішив у співпраці з AgroPortal.ua започаткувати міні-проєкт під назвою «Огляд міжнародної аграрно-економічної науки».

У рамках цього проєкту з періодичністю в один-два тижні публікуватимуться основні результати найактуальніших досліджень і витяги з наукових статей з аграрної економіки, зовсім нещодавно надрукованих у найрейтинговіших міжнародних наукових журналах. Посилання на статті додаються.

«Огляд» охоплює публікації зокрема в таких журналах, як Global Food Security, Food Policy, Nature, American Journal of Agricultural Economics та ін. До Вашої уваги перший випуск «Огляду».

У світі вдалося знизити рівень голоду. Прихований голод є більшою загрозою, ніж хронічний голод

Після 2010 року вдалося суттєво знизити рівень голоду в світі, причому мова йде про голод як хронічний (тривале недоїдання), так і прихований (нестача вітамінів та мікроелементів). У період з 1990 р. по 2017 р. загальний рівень хронічного голоду скоротився на 72%, прихованого — на 41%. Загалом у світі прихований голод превалює над хронічним. У регіональному розрізі від хронічного голоду найбільш страждає Субсахарна Африка, від прихованого — Південна Азія.

ВВП на душу населення є основним чинником зниження голоду: 1% зростання ВВП призводить до зменшення рівня хронічного голоду на 1% і зменшення рівня прихованого голоду — на 0,6%. На динаміку голоду також впливають фактори навколишнього середовища. Так, високі рівні опадів негативно впливають на прихований голод, а високі температури призводять до зростання обидвох видів голоду.

В загальному вищий рівень пропозиції продовольства (в кілокалоріях на душу населення в день) знижує рівень голоду, і це стосується як тваринницької, так і рослинницької продукції. Підвищення пропозиції усіх видів продукції тваринництва, крім риби, сприяє скороченню обидвох видів голоду. Серед рослинницької продукції зростання пропозиції зернових зумовлює зниження хронічного, але не прихованого голоду. У той же час збільшення пропозиції фруктів та овочів веде до зниження обидвох видів голоду. Неочікуваним є вплив бобових культур: підвищення їх пропозиції на ринку призводить до зростання хронічного голоду і не справляє значного впливу на прихований голод. Крім того, не можна досягти значних результатів з подолання голоду за рахунок нарощення пропозиції коренеплодів.

Таким чином, пріоритетами аграрної політики повинні бути: насичення зернових культур мікроелементами; диверсифікація виробничих систем і споживчого раціону; розвиток більш чутливого до питань харчової цінності постачальницького ланцюга.

Джерело: Lenaerts, B., Demont, M. (2021). The global burden of chronic and hidden hunger revisited: New panel data evidence spanning 1990–2017. Global Food Security, Volume 28.

Торговельний протекціонізм не сприяє внутрішній продовольчій безпеці

Імпорт харчової олії в країнах Африки досить суттєвий: у 2006-2015 рр. темпи зростання складали 10% щороку, при цьому імпорт харчової олії зумовив 34% загального зростання імпорту продовольчої продукції в Африці. Щоб захистити внутрішнього виробника в таких умовах, багато африканських країн застосовує імпортні тарифи. Проте на прикладі Танзанії, на ринку якої найпоширенішими є два види харчової олії — соняшникова олія вітчизняного виробництва і імпортована пальмова олія, — стає очевидним, що тарифи на імпорт не в змозі досягти своєї мети. А саме: рівень заміщення споживачами пальмової олії соняшниковою олією є дуже низьким. Таким чином, зростання тарифу на пальмову олію на 10% призводить до лише незначної зміни (менше 0,06%) у видатках споживачів на соняшникову олію. Тому для стимулювання попиту на продукцію та захисту вітчизняного виробника потрібно застосовувати інші, зокрема нетарифні заходи.

Джерело: Olabisi, M., Tschirley, D.L., Nyange, D., Awokuse, T. (2021). Does trade protectionism promote domestic food security? Evidence from Tanzanian edible oil imports. Global Food Security 28.

Їжа не вдома: різноманіття їжі зумовлює скорочення харчових відходів, більший розмір порції — навпаки

Зростання харчових відходів негативно впливає на ефективність використання продовольчої продукції, здійснює тиск на навколишнє середовище і загрожує продовольчій безпеці. Дослідження, проведене у 170 ресторанах Китаю, показало, що споживачі, які надають перевагу різноманіттю споживаної їжі перед розміром порції, менш схильні до генерування харчових відходів. На збільшення обсягу харчових відходів впливає також зростання доходів споживачів. Крім того, так звана китайська культурна особливість «збереження обличчя», що полягає у виявленні поваги до інших шляхом надання подарунків чи інших заохочень, сприяє збільшенню харчових відходів. Таким чином, зміна культурних особливостей споживачів та заохочення індустрії гостинності до подачі страв відповіднішого розміру може забезпечити зниження рівня і обсягу харчових відходів.

Джерело: Xu, Z., Zhang, Z., Liu, H., Zhong, F., Bai, J., Cheng, S. (2020). Food-away-from-home plate waste in China: Preference for variety and quantity. Food Policy 97.

Чим частіше ресторан перевіряється одним і тим же інспектором, тим нижча якість гігієнічних умов у ресторані

Прикладом цільової політики щодо покращення інформованості споживачів є оцінювання ресторанів за рівнем дотримання гігієнічних вимог. Як показує дослідження перевірок ресторанів, здійснених інспекторами Служби Громадського Здоров’я у Лос-Анджелесі (США) за період з 2000 р. по 2010 р., часті повторювані взаємодії одного і того ж інспектора з одним і тим же рестораном майже напевне призводять до зниження оцінки ресторану, коли його починає оцінювати новий інспектор.

Зокрема збільшення (логарифмованого числа) візитів попереднього інспектора на одиницю збільшує ймовірність погіршення оцінки ресторану новим інспектором на 71%. Впровадження жорсткішого контролю власне за інспекторами в 2007 р. призвело до того, що інспектори, які частіше перевіряли «підпорядковані» їм ресторани, стали фіксувати недотримання більшої кількості гігієнічних норм ресторанами.

Можливо, таким чином інспектори намагалися уникнути санкцій вищестоячих перевіряючих органів щодо себе. Крім того, зростання на одиницю кількості візитів із перевіркою корелювало із підвищенням на 10% ймовірності подання скарги на ресторан споживачами. Таким чином, при розробці цільової політики щодо інформування споживачів необхідно брати до уваги те, що власне сама політика може впливати на особливості розкриття інформації та здоров’я громадян. Іншими словами, важливим є не лише те, яких цілей прагне досягнути політика, але й яким чином вона впроваджується.

Джерело: Kovács, B., Lehman, D.W., Carroll, G.R. (2020). Grade inflation in restaurant hygiene inspections: Repeated interactions between inspectors and restaurateurs, Food Policy, Volume 97.

Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник ІАМО (Німеччина), член Експертної ради УКАБ