Нові координати: як наново нанести Україну на карту

Повномасштабна війна не є виправданням тому, щоб не проводити цю стратегічну роботу.

Навпаки.

Після перемоги Україна має у найкоротші терміни запустити процеси відновлення зруйнованої інфраструктури, енергетичних об'єктів, приватного житла. Інституційну основу для цього необхідно закласти заздалегідь — у день Х у нас уже не буде часу на підготовку.

Фундаментальний параметр, що лежить в основі будь-яких проєктів реконструкції та відновлення, — інфраструктура геопросторових даних, або НІГД.

Спрощено НІГД може бути описана як сукупність наборів місцевих та національних даних. Ці дані об'єднані в єдиний національний геопортал.

Україна за останні 10 років зробила грандіозний прорив у цій сфері, не тільки компенсувавши відставання, що сформувалося в перші роки незалежності, а й запровадивши кілька прогресивних практик, які тепер взяті за зразок партнерами.

З 2021 року, після ухвалення закону «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та вирішення питання про фінансування функціонування національного геопорталу, Україна існує у принципово новій геопросторовій інфраструктурі. Її провадження гальмував невеликий прошарок недобропорядних чиновників, для яких розвиток геопросторових сервісів, що суттєво підвищили рівень прозорості операцій, зокрема в земельній сфері, був не на руку. Але завдяки ефективній роботі правоохоронних органів таких персонажів стає дедалі менше.

Цікаво, що тренд розвитку НІГД, переживши загальний шок повномасштабного вторгнення, не втратив своєї динаміки і після 24 лютого 2022 року. Так, протягом 2023 року на національному геопорталі центральними органами виконавчої влади, обласними військовими адміністраціями та територіальними громадами внесено до реєстру та верифіковано 36961 метаданих. Переважна більшість із них — дані Державного картографо-геодезичного фонду України.

Щодня система наповнюється найбільш прикладною інформацією: межі територіальних громад та конкретних земельних ділянок; відображення пунктів незламності; тимчасово окуповані землі; аналіз фактичних посівів за результатами автоматичного оброблення супутникових знімків. Також відпрацьовано інструментарій для майбутніх інвесторів. Вони зможуть дистанційно отримати повний геопросторовий аналіз обраної ділянки — інформацію про землі та ґрунти, дані про найближчі соціальні об'єкти, інформацію про руйнування та їхні типи, заподіяні агресором, отримати автоматично сформований своєрідний «паспорт громади» за допомогою інтегрованих цифрових даних основної державної топографічної карти 1:50 000, зокрема про площу лісів та водойм на обраній території, довжину автомобільних доріг та залізничних колій.

Ця робота не зупиняється ні на хвилину зокрема і завдяки нашим багаторічним партнерам — Японському агентству міжнародного співробітництва (JICA), які підтримали наш запит на підтримку проєктів у цій сфері й надають допомогу з технічного забезпечення національного геопорталу та створення наборів геопросторових даних.

Нанести на карту

Геопросторові дані є фундаментом створення нової картографічної інфраструктури. 24 лютого 2022 року встановило принципово нові вимоги до картографічної практики та одночасно максимально підвищило запит на оновлену інформацію.

«Оновлення» карт передбачає аж ніяк не косметичні корекції. По-перше, урбанізація кардинально змінила ландшафт та площу забудови. На початку вторгнення окупанти орієнтувалися за старими радянськими картами, у результаті були випадки, коли десант висаджувався «в ліс», який за фактом давно вже перетворився на котеджне містечко.

Ці випадки можна, звичайно, лише вітати, проте вони демонструють, наскільки важливі актуальні дані.

Ще одна особливість роботи з оновлення карт — необхідність накладати координатну мережу за системою НАТО. І головне — це має бути не паперова карта, а цифрова, у форматі бази даних, яку можуть використовувати різні системи та органи.

Донори — JICA та USAID — активно підтримують оновлення ортофотопланів та цифрових топографічних карт. 2023 року в межах бюджетної програми було забезпечено створення 48 номенклатурних листів масштабу 1:10 000 на частину території України площею 1 014,54 кв. км.

А в межах проєкту міжнародної технічної допомоги «Проект з розвитку потенціалу використання національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» за підтримки JICA виконано та прийнято роботи з оновлення цифрових топографічних даних у кількості 71 номенклатурний лист масштабу 1:10 000: м. Одеса (173,31 кв. км), м. Миколаїв (248,80 кв. км), м. Херсон (87,18 кв. км) та оновлено цифрових топографічних даних у масштабі 1:25 000 на площу 8650 кв. км.

Загальний обсяг необхідних державі картографічних робіт набагато більший.

Україна — одна з найбільших країн Європи. Навіть без урахування воєнних ризиків, а не враховувати їх не можна, і навіть за наявності 100% фінансування, що теж виглядає як утопія, оновити такий обсяг даних за короткий період фізично неможливо — у нас не вистачило б фахівців.

Також варто враховувати, що масштаб 1:25 000 ідеальний для військових, але для повоєнного відновлення потрібна більша деталізація — 1:10 000.

Вартість створення картки одного квадратного кілометра в масштабі 1:10 000 за ринковими цінами становить від 7 до 8,5 тис. грн. Тобто, щоб покрити цифровою топографічною картою масштабом 1:10 000 всю територію України в межах 1991 року, необхідно понад 120 млн доларів.

Безумовно, ці роботи будуть виконані. Просто не в короткостроковій перспективі.

Крім прикладної функції у процесі відновлення, розвиток НІГД має ще один аспект — євроінтеграційний, у контексті майбутнього вступу України до ЄС.

Нагадаємо, що директива INSPIRE формує загальні правила та основу для того, щоб об'єднати розроблені в кожній окремій країні ЄС системи в пан’європейську систему НІГД із подальшим розширенням її до глобальної світової.

Переговори про вступ нашої країни до Євросоюзу, що офіційно стартували, формують чіткий дедлайн проведення цієї реформи. Тому розвиток НІГД був і залишається одним із пріоритетних напрямів для роботи Держгеокадастру.

І ми раді, що в особі JICA та інших донорів знайшли надійного партнера, який поділяє наше прагнення та підтримує нас на шляху до цієї мети.

Дмитро Макаренко, т.в.о. голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру