На порядку денному — зняття мораторію на зняття мораторію

До чого готуватися

Законопроєкт передбачає цілий масив нововведень та окреслює основні принципи потенційного ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні, зокрема:

— Скасування мораторію заплановане на 1 жовтня 2020 року.

— Після скасування мораторію придбати землю зможуть громадяни України, юридичні особи, створені за законодавством України, територіальні громади та держава. Що стосується іноземців та осіб без громадянства, останні зможуть набувати право власності на землю в порядку спадкування за законом, за умови здійснення відчуження землі протягом 1 року з дня набуття права власності.

— Визначено граничну площу землі у власності громадянина або юридичної особи, з урахуванням пов’язаних осіб: в межах однієї об’єднаної територіальної громади — 35%; у межах однієї області — 8%; у межах України — 0,5%. Порушення вказаних вимог є підставою для визнання правочину недійсним, а також для примусового відчуження землі.

— Орендар матиме переважне право на придбання землі, якщо він сплачує ціну, за якою вона продається, а у разі продажу землі на аукціоні — якщо його пропозиція є рівною найвищій із запропонованих.

— Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі, що набули право оренди землі внаслідок переоформлення права постійного користування, зможуть викупити відповідну землю на умовах 5-річної розстрочки. При цьому вартість землі визначатиметься відповідно до нормативної грошової оцінки, без проведення торгів.

— На час перехідного періоду, до 1 січня 2024 року, буде встановлено обмеження на купівлю землі іноземними компаніями з іноземними бенефіціарами.

— Заборона на набуття у власність земельних ділянок буде визначена як ще один вид санкцій, що можуть застосовуватися до фізичних та юридичних осіб згідно з Законом «Про санкції».

— Інформацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян буде розширено та впорядковано.

Зауважимо, що дискусія довкола потенційної користі або шкоди від прийняття законопроєкту №2178-10 набирає обертів. Незважаючи на те, що у першому читанні він був проголосований більшістю у 240 голосів народних депутатів, документ зазнає змін, і те, якою буде остаточна редакція, наразі передбачити доволі складно.

Що маємо зараз

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення — тема, відома, напевне, кожному повнолітньому українцеві. Мораторій було запроваджено ще на етапі становлення незалежної України, з новою на той час редакцією Земельного кодексу від 1992 року, відповідно до частини 2 статті 17 якого для власників земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, встановлювалася заборона протягом 6 років будь-яким способом відчужувати останні. При цьому Земельний кодекс закріплював винятки, серед яких спадкування або передача земельної ділянки Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була передана відповідній особі. За наявності «поважних причин», у судовому порядку, 6-річний строк могло бути скорочено.

Після спливу вищевказаного строку в 6 років українці певний час реалізовували право на розпорядження належною їм земельною ділянкою шляхом її продажу тощо, однак починаючи від 2001 року, коли мораторій було введено у якості стримуючого інструменту на період неврегульованості обігу землі в Україні, заборона діяла фактично безперервно та постійно продовжувалася.

22 травня 2018 року мала місце подія, яка могла стати історичною: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Зеленчук та Цицюра проти України» визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні таким, що порушує право людини на приватну власність, закріплене в статті 1 Європейської конвенції з прав людини. У своєму рішенні ЄСПЛ рекомендував державі «в розумні строки» ухвалити більш збалансоване законодавство, до чого, на відміну від попередників, вочевидь вирішили прислухатися нові українські парламентарі.

Маргарита Татарова, юристка Eterna Law