Логістика як додатковий бізнес чи постійна проблема аграріїв?

Оскільки на сьогодні близько 2/3 зернових з України продається на експорт, близько 90% експорту відбувається через морські зернові термінали та приблизно 70% зернових в порти відвантажується залізницею, пропоную розібрати цей основний зерновий логістичний ланцюжок: поле → елеватор → портовий термінал.

На прикладі озимої пшениці спробуємо побачити рух зерна, слабкі місця ланцюжка логістики, та як вони впливають на вартість логістичного процесу.

Як каже наука, для попередження втрат урожаю загальна тривалість збиральної кампанії для озимої пшениці повинна становити не більше 10-12 днів. Після даного терміну, на тлі таких факторів як вилягання посівів зернових культур, схильність до обсипання, можливість проростання в колосі, зростає загроза пошкодження посівів хворобами та шкідниками. Через 15 днів після досягнення стиглості неприбрані посіви втрачають 25-30% врожаю зерна, а через 20 днів — третину.

Задачка наступна. На площі 4 000 га озиму пшеницю необхідно зібрати до 10-12 днів. Враховуючи погодні умови та технічні зупинки збиральної кампанії, для уникнення втрат врожаю строки бажано скоротити ще як мінімум на пару днів. Тож на 8-10 днів збиральної кампанії необхідно розраховувати техніку. Розрахункова урожайність з даної площі 4 т/га.

4 000 га * 4 т ÷ 8 днів = 2 000 т/доба — необхідно техніки для збирання (норма збирання з поля).

Логістичний ланцюжок у певному кластері (прикладі) побудуємо у вигляді графіку, де висота — потреба/можливість, довжина — шлях зерна по логістичному ланцюжку.

Під перший норматив — норма збирання з поля — і розраховується вся інша логістика. Якщо необхідно збирати 2 000 т на добу, то і техніка як мінімум має збирати таку ж кількість зерна (з урахуванням погодних умов і технічних зупинок). Від нормативу збирання розраховується збиральна техніка, від кількості зібраного розраховується автотранспорт для перевезення, від кількості перевезення розраховується приймання на елеваторі, від кількості приймання на елеваторі розраховується можливість очистки та сушіння зерна. Після чого зерно може потрапляти в місця формування товарної партії/місця зберігання. Після накопичення товарної партії/зберігання зерно необхідно відвантажити. З пункту відвантаження зерно у вагонах переміщається з точки відвантаження до станційної колії приймання/здачі вагону з вантажем на відповідальність залізниці. Залізниця приймає, перевозить та передає перевезений вагон(и) з вантажем на колію вантажоотримувачу. 

Для прикладу, взятий середньостатистичний елеватор, побудований в радянські часи. З урахуванням факторів потреба/можливість побудований графік руху зерна по логістичному ланцюжку. З графіку можна спостерігати падіння логістичної лінії на етапі приймання зерна на елеваторі. Питань із прийманням може бути безліч, розгорнутий логістичний графік із приймання або будь-якої операції можна побудувати окремо. Але розглянемо узагальнюючу картину — до чого призводить падіння логістичного графіку при прийманні зерна на елеваторі.

Якщо вам вдалося організувати кількість збиральної техніки відповідно до потреби — нормативу збирання з поля, забезпечити достатню кількість автотранспорту для вивезення зерна з поля, то автомобілі, які прибули на елеватор, через низьку пропускну здатність приймання на елеваторі вимушені зупинятися в чергу на розвантаження. Черга збільшує час обороту автомобіля. Збільшення часу обороту автомобіля зменшує кількість автомобілів на завантаженні під збиральною технікою. Зменшення кількості автомобілів під збиральною технікою призводить до дефіциту транспорту, дефіцит транспорту призводить до зупинки збирання. Зупинка збирання призводить до зміщення термінів збиральної кампанії та відповідно втрат зерна щодо кількості та якості. Додатковий простій на завантаженні чи розвантаженні збільшує час обороту автотранспорту та провокує його дефіцит, дефіцит транспорту та простої провокують збільшення ставки за транспортування на одну тонну зерна.

У більшості елеваторів країни найнижча точка логістичного ланцюга — це відстань від моменту відвантаження у вагони до моменту потрапляння вагонів на станційні колії приймання/здачі вантажу. Питань до цього вузького місця може бути безліч, і розглядати їх варто окремо, індивідуально для кожного об’єкту.

Незважаючи на недоліки елеваторів, побудованих у радянські часи під іншу логістику та в інших технічних умовах, сьогодні провідні агрохолдинги теж часто допускають логістичні прорахунки. Приклад непрактичного використання вкладених коштів у будівництво елеватора можемо спостерігати у агрохолдинга, який входить до топ-10 найбільших латифундистів України. Для уникнення антиреклами елеватор називати не буду, але для знавців скажу наступне.

Елеватор побудований в Тернопільський області, Тернопільському районі. Побудований без логістичного розрахунку або з простою халатністю до цього. Елеватор має наступні показники:

- приймання — 4 000 т/доба;

- сушіння — 4 800 т/доба (3 600+1 200 т, 2 сушарки) при знятті вологи 10%;

- очистка — 3 600 т;

- транспортне обладнання — 6 000 т/доба;

- потужність одночасного зберігання — 88,5 тис. т;

- потужність відвантаження — відповідно до транспортного обладнання та потреби в очистці — 3 600-6 000 т;

- добова норма подачі вагонів на елеватор — 1000 т/доба (15 вагонів — подача при наявності станційного локомотива).

Якщо всі перераховані потужності більш-менш збалансовані, то через прорахунок у виборі місця будівництва та підключення елеватора до залізничної мережі/станційної колії елеватор не може використовуватися максимально ефективно. Технічні умови УЗ не дозволяють локомотиву елеватора виїжджати на колії залізниці, що в свою чергу через відсутність маневрових локомотивів залізниці не дозволяє робити переподачу вагонів та вантажити більше вагонів або вантажити маршрути, коли цього забажає елеватор. При цьому витрати елеватора на власний локомотив стабільні, та додатково оплачується локомотив залізниці. Як мінімум 2/3 вантажопотоку за рік, або 200% елеватором втрачається. Скільки це грошей — рахуйте самі.

В 2019/20 МР на перший погляд новий потужний елеватор, який має власний маневровий локомотив, такий самий, які має «Укрзалізниця», але без права виїзду на станційні колії, не зробив через залізницю навіть одного обороту. Ефективність даного підприємства під великим питанням.

Але існують й інші приклади, коли компанія будує елеваторний комплекс на 30-50 тис. т одночасного зберігання з максимально правильною логістикою, стратегічним баченням, та елеватор робить по 8 обертів за сезон (маркетинговий рік).

Підсумовуючи вищенаписане, хочеться, щоб аграрії приділяли більше уваги логістиці, не вважали це чимось другорядним або таким, на що необхідно звертати увагу в останню чергу. Деякі логістичні рішення, нові проєкти можуть принести непогані фінансові показники для агрокомпанії. Бажано, щоб аграрії аналізували вартість цілого логістичного ланцюжка, аналізували факт витрат минулих років. Здебільшого аграрії звертають увагу на ставки елеватора, але не завжди враховують факт доставки до елеватора та фактичну вартість відвантаження з елеватора.

При затримці в збиральній кампанії можна втратити близько третини врожаю. Якщо агрокомпанія буде забезпечувати автотранспорту обіг три рази на добу замість одного, то перевізники в першу чергу поїдуть до такого аграрія та можуть надати знижку близько 30% на такі перевезення з гарним обігом — кажуть перевізники. Збільшення пропускної здатності вузьких місць елеватора підвищить його ефективність, збільшить можливості з перевалки зерна. Збільшення добового навантаження на залізницю спровокує зменшення ставки на перевезення зерна. Збільшений вал зерна через залізницю буде слугувати захистом від наклепів «малодіяльний» чи будь-яких інших наклепів недобросовісних конкурентів. Інколи в ланцюгу логістики економічно доцільніше користуватися сторонніми елеваторами замість наявного власного. Власним елеватором у той же час можна надавати послуги стороннім компаніям.

Звичайно, кожен свою ефективність рахує, як хоче, але з роками конкуренція в аграрному ринку підвищується, і логістика може грати один із ключових факторів у виживанні на цьому ринку. Зважений, стратегічний підхід до логістики — це запорука збереженого врожаю, ефективного використання грошових коштів, ліквідна та правильна капіталізація агрокомпанії.   

Р.S. Найкоротший термін окупності інвестицій в аграрну логістику, який мені довелося спостерігати/приймати участь, складав 10 днів. Інвестиції складали близько одного мільйона гривень. До цього компанія роками користувалася іншим логістичним ланцюжком.

Олексій Шахов, експерт з аграрної логістики