«Якщо з двох гектарів можна зібрати 100 тонн яблук і швидко повернути витрачені на закладання саду кошти, то навіщо це робити на 10 гектарах з середньою урожайністю 10 тонн і більшими затратами?» (А. Хайде)

Цей вислів голландського фахівця (країна-лідер з виробництва яблук впродовж 70 років) можна вважати формулою інтенсивного садівництва. Досвід голландських та польських садівників впродовж багатьох років є успішним не лише тому, що вони використовують та розвивають сучасні інтенсивні сорти, підщепи та технологічні механізми для вирощування плодових культур. Основою успіху є праця родини — сімейні господарства, які володіють садами площею 5-15 га та повністю виконують всі операції з догляду за садом,  залучаючи працівників  лише на збір плодів.

Що потрібно українцям для створення своїх сімейних господарств та кооперативів з вирощування/переробки плодових культур? Адже цей формат господарювання має не лише економічно-фінансові, але й соціально відповідальні пріоритети.

Програма локального харчування — це забезпечення шкіл, дитячих садочків, громад та жителів якісними фруктами та овочами,  продуктами переробки сільськогосподарської продукції. Відомо, що для людини найкориснішою є та продукція, яка вирощується безпосередньо в її регіоні і в денному раціоні має складати не менше 70%. В Італії, наприклад, діють багато програм, такі як «нульовий кілометр» або «контрольованого географічного виробництва». Тобто продукція, яка вирощена в певному регіоні, в ньому ж і має бути реалізована та спожита місцевими мешканцями. Окрім користі для здоров’я, це зменшує логістичні витрати, відповідно, і відпускну вартість продукції та дає можливість раціонально планувати виробникам обсяг вирощування овочевих, плодових та ягідних культур для забезпечення свого регіону.

Відомий на весь світ кулінар Джеймс Олівер, який є прихильником здорового харчування та енергійного способу життя, також акцентує увагу на важливості харчування місцевими продуктами. Культура споживання має виховуватися ще з малечку, і основа для цього — сімейні традиції, освіта та особиста свідомість. Особливо важливим є харчування в закладах освіти — від дитячих садочків до вишів, тому що більшу частину часу діти знаходяться без прямої опіки батьків. Оскільки якісне харчування  впливає на інтелектуальний розвиток, продуктивність навчання та праці, настрій, самопочуття та загальний стан здоров’я. За останні роки в багатьох школах Європи, і не лише приватних, а й державних, впроваджуються програми органічного харчування. Таким чином, у дітей виховуються: культура правильного споживання, основи органічного вирощування, важливість збереження природних ресурсів, етика праці та особистої самореалізації. Це є формує свідому відповідальність за своє здоров’я та світ, який навколо нас, та закладає фундамент сталого розвитку для майбутніх поколінь. Тому такі програми мають існувати в Україні. Наші діти варті найкращого майбутнього і, передовсім, мають бути здоровими.

Існують різні методи та програми виховання культури праці в дітей. Поширена практика в Голландії — діти з 13-14 років мають право працювати неповний день у садах/теплицях/фермах, виконуючи посильну для їхнього віку роботу. Це дає можливість самостійно заробити кошти, мати хорошу різноманітну практику, можливо, й обрати майбутній фах.

Із власного досвіду можу сказати, що залучення школярів до виконання деяких робіт у нашому розсаднику — це теж постійно діюча практика. Дитина, яка навчається в старших класах, за бажання, може якісно виконувати різні види операцій: від просапування території до формування крони саджанців. Мій брат та я беремо участь у процесі вирощування саджанців з 7 років. Вже з 12 років ми вдвох могли виконувати операцію літнього щеплення та знали всі процеси формування саджанців. Це добра практика, яка може бути основою для подальшого вибору професії у цьому напрямку. Замовники, які купують у нашому розсаднику саджанці, часто просять порадити гарного спеціаліста-агронома, який міг би керувати інтенсивним садом. Такі спеціалісти надзвичайно затребувані на ринку праці, але їх дуже мало. Чому? Навчання в аграрному вузі закладає основи професії, але головною є практика. І це стосується не лише сільського господарства.

Програми органічного садівництва для школярів в Україні можуть стати хорошою передумовою для розвитку громад та виховання культури праці. В інтенсивному садівництві висота дерев яблуні/груші на низькорослих карликових підщепах — близько 3 м, тому зручно виконувати всі операції з догляду та збору урожаю. Крім того, робота в органічних господарствах на всіх етапах вирощування та переробки плодової продукції відповідає всім вимогам щодо техніки безпеки здоров’я для всіх учасників виробничого процесу.

Ще в 1880 роках Лев Платонович Симиренко писав: «І холоднокровний селянин захвилюється, дізнавшись про ті мільйони, які ідуть від нас переважно в Францію, тоді як широка частина нашого півдня представляє всі умови для розвитку такого плодівництва, яке з надлишком покрило б всі запити нашого ринку».

Що змінилось і якою є ситуація нині на ринку плодових культур? За 2015 р. в Україні було вирощено 1,2-1,5 млн т яблук (за різними оцінками), груш — 186 тис т. Лише 5 тис. т яблук було офіційно експортовано в минулому році. Структура споживання була наступною: яблука для свіжого споживання та переробки — 50/50. В той самий час Україна імпортувала значну частину яблук, переважно з Польщі. З грушами ситуація є дещо іншою: 75-80% груш були іноземного походження — здебільшого з Голландії та Бельгії. І вартість цих «заморських фруктів», як правило, в 2-3 рази перевищує ціну вітчизняних. Відповідно, і продуктів переробки груш в Україні не так багато через недостатню кількість сировини для їх виготовлення.

Багато сімей в Україні, які проживають в сільській місцевості, мають паї або власні присадибні ділянки площею 0,5-2 га. Ефективність їх використання та отримання прибутку для родини не завжди на високому рівні, оскільки традиційні культури вирощування залишаються незмінними: картопля, кормові культури для тварин, зернові культури, овочі та ін. При цьому люди нарікають, що, працюючи цілий рік і продавши урожай восени, майже нічого не заробляють… Чому складається така ситуація та як цьому зарадити? Землі в Україні родючі, люди працьовиті, питання лише в тому, що саме вирощувати. Інтенсивний плодовий сад може приносити гарний прибуток і з площі 0,5-2 га, адже середня урожайність — 40-45 т/1 га (яблука, груші). При цьому такий сад і навіть більший можуть доглядати 1-2 особи та залучати додаткових працівників лише для збору врожаю. Дефіцит груші в Україні на рівні 75-80%, тому ця культура має значний потенціал для вирощування. Оптова вартість товарних груш на початку сезону збору знаходиться в межах 20 грн, а навесні зростає до 35 грн (мережа «Мегамаркет», 2016 р.). Отже, якщо взяти середню цінову політику — 20 грн, дохід з 1 га саду складає: 45 т х 20 грн = 0,9 млн грн. Якщо ж продавати з березня, дохідність становитиме: 45 т х 35 грн = 1,575 млн грн. Для цього необхідно мати сховища з РГС або ж орендувати холодильники для зберігання продукції. Для порівняння, закупівельна вартість голландських груш у поточному році становить 40-50 грн.

В 2012 р. під час стажування в Голландії я познайомилася з особливостями інтенсивних технологій у вирощуванні груш та культурою праці в їхніх родинах. У цій країні кожен м² землі обробляється максимально ефективно: люди успішно господарюють на площах 2-10 га. В кожному напрямку, який ми відвідали — сад, теплиці, вирощування розсади, насіння, це були переважно сімейні господарства. Mr. Aad van der Heide є власником 6 га саду, з них 4 га — груша Конференція, 2 га — черешня. На той час Mr. Aad було 60 років, і він разом з родиною забезпечував виконання поточних операцій у цьому саду. Урожайність його грушевого саду — на рівні 80-100 т/1 га, загущення — 8000 дерев на 1 га (схема посадки 2,5 х 0,5 м, сорт Конференція, підщепа Айва S-1).

Найбільший кооператив в Європі FOG об’єднує 13 500 учасників та має, окрім садів і земель, підприємство з переробки яблук на концентрат загальною потужністю до 4000 т/день. Це найбільший фруктовий кооператив у Південному Тіролі (Італія). В FOG задіяна переважно родинна праця, де кожен учасник процесу працює на себе, а отже, для кооперативу характерні зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку та зниження ризиків безробіття.

Кооперативний рух є майже у всіх прогресивних державах світу, оскільки дає плюси не лише учасникам об’єднання, а й економіці цілої країни. Що потрібно для розвитку програм кооперації із садівництва в Україні? Такі програми можуть працювати в кожному регіоні. Родини, які мають у власності 0,5-2 га землі та бажання працювати, можуть взяти участь. Це має бути високоорганізована системна програма, яка включає в себе навчання догляду за інтенсивним садом, консультування та належне супроводження, систему продажу готової продукції, зберігання та переробки. Коли сади знаходяться в одному регіоні, районі, селі, один консультант може за декілька днів ефективно оглянути насадження, провести презентації, дати потрібні поради тощо. Родини, які працюватимуть у даному кооперативі, повинні думати лише про те, як правильно та ефективно вирощувати екологічно чисту продукцію. А кооператив займатиметься організацією збуту, зберігання та переробки.

За результатами звіту Міжнародного кооперативного альянсу на основі міжнародного саміту у Квебеку у 2016 році, майбутнє сільського господарства — за вирощуванням органічної продукції. На даний час в Україні для органічного вирощування задіяно 1% земель, а експорт такої продукції перевищує 100 млн євро. Розвинуті європейські країни, США, Канада постійно збільшують імпорт органічної продукції, Німеччина є найбільшим споживачем органічної продукції з України на сьогодні. Органічні яблука в Німеччині коштують 5-6 євро/1 кг. Навіть якщо експортна вартість таких яблук складе 1 євро/кг, це вже, як мінімум, в 3 рази вигідніше, ніж продаж традиційних плодів. Крім того, некондиційні плоди можуть бути використані для переробки: яблучні чіпси, джеми, сік прямого віджиму та ін. Вирощувати органічну чи традиційну продукцію? Обирати вам.

Валентина Лановенко, президент Академії органічного садівництва Ekogarden, розсадник родини Лановенко


Для підготовки матеріалу було опрацьовано наступні законодавчі акти:

- Закон України «Про кооперацію» № 1087-VI від 10.07.2003;

- Закон України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19.06.2003; 

- Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств № 1067-19 від 31.03.2016;

- Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» № 425-VII  від 03.09.2013;

- Закон України «Про особисте селянське господарство» № 724-VI від 15.05.2003;

- Закон України «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991.

 

Мультимедіа