Якого випускника очікують в міжнародній аграрній корпорації

Сьогодні фермер, маючи на току вирощену продукцію, не дуже переймається, як і куди її продати, тому що на неї існує постійний попит і покупців «з поля» не бракує. Ми маємо розглянути проблему глибше.  В Україні 30% земельного банку обробляється агрохолдингами, близько 25% — великими господарствами (земельний банк від 5 до 30 тис. га) і решта — середніми та малими сільськогосподарськими чи фермерськими господарствами. Агрохолдинги та більшість великих господарств реалізують свою продукцію самостійно за безготівковий розрахунок й отримують від цього вигоду, бо більшість продукції продають на умовах DAP (поставка до місця призначення) чи FOB (франко-борт).  У цьому випадку вони отримують тверду валюту, хеджуються від курсових ризиків, мають перевагу в нарахуванні та сплаті податків тощо.

Решта ж, що виростили рентабельну продукцію рослинництва, продають її практично «з поля», частково — за безготівковий рахунок, але переважно — за готівку. Тоді виробники-фермери отримують готівку і не турбуються про сплату податків, покращення якості продукції, родючості ґрунту, соціальну відповідальність тощо. Але, якщо дивитись на ці речі глобальніше, то нині в такого агровиробника не існує нормальних ринкових механізмів управління ризиками. Він не відчуває проблем із логістикою, не аналізує податкові навантаження і не переймається тим, як збільшити свої прибутки за рахунок оптимізації логістичних процесів, тобто не вирішує ті питання, з якими постійно стикаються трейдерські компанії, переробники тощо. І саме цих знань не вистачає зараз агровиробникові.

В Україні система освіти, і не тільки аграрної, побудована на теоретичних основах, коли студент перші два курси вивчає загальноосвітні предмети, а лише потім — спеціалізовані дисципліни. Студенти, у переважній більшості, отримавши основну інформацію від лектора в аудиторії, не розширюють свій кругозір щодо ситуації в агросекторі як України, так і світу за рахунок інших джерел.

Нині ринок потребує фахівців із базовими теоретичними знаннями, які при цьому матимуть розвинені математичні та аналітичні здібності. Як роботодавець рекомендував би вищим навчальним закладам стимулювати студентів до самостійного опановування додаткових інформаційних джерел математично-аналітичного напрямку.

Кожен навчальний план включає виробничу практику. Якість практичної підготовки залежить, насамперед, від самого студента. А ВНЗ повинен донести до його свідомості, що виробнича практика має надати йому можливість отримати певні початкові навички майбутньої професії. І в такому контексті тісна співпраця університетів з реальними суб’єктами виробничої сфери є дуже корисною.

Якщо, наприклад, випускник з кваліфікацією «Менеджер зовнішньоекономічної діяльності» бажає працевлаштуватися в нашій компанії, він має бути готовий скласти тест з математики, проявити аналітичні здібності, а також пройти співбесіди з керівниками комерційного, фінансового відділу, відділу логістики. Тобто оцінюються володіння базовими теоретичними знаннями, вміння кандидата логічно викладати свою думку, час, що він витрачає на поставлені математичні чи аналітичні питання і т. д. Крім того, знання мов, загальний кругозір, зацікавленість працювати саме в цій галузі, готовність до стресів та відряджень тощо.

Сьогодення вимагає від профільних аграрних навчальних закладів готувати фахівців не тільки для забезпечення якісних виробничих процесів, але і з питань управління зовнішньоекономічною діяльністю в агросекторі — спеціалістів, які б розуміли основи управління ризиками, могли провести глибокий аналіз з оптимізації виробництва, виводили виробників на самостійну реалізацію продукції в портах чи на кордоні, удосконалювали логістичні процеси й оптимізували витрати з отриманням максимального доходу як для підприємства, так і для України.

Володимир Осадчук, генеральний директор COFCO Agri Resources Ukraine

Для довідки: COFCO — багатопрофільна державна організація Китаю, проводить закупівлю і трейдинг зернових, а також здійснює глибоку переробку зерна. Крім цього COFCO володіє готелями, торговельними центрами і виноградниками, а також СП з британським страховиком Aviva Plc.

Заснована в 1949 році корпорація є одним з найбільших державних підприємств КНР. Завдяки серії поглинань компанія на сьогодні володіє активами обсягом понад $71,9 млрд. Потужності зі зберігання зерна оцінюються на рівні 31 млн тонн, з переробки — 89,5 млн тонн на рік, має представництва в 140 країнах світу.