Інновації в серці, або Куди рухається галузь насінництва

Україна, як кандидат на постійного та конкурентного гравця на міжнародному насіннєвому ринку, теж представлена у Міжнародній федерації насіння ISF. З 2012 року Насіннєва асоціація України — постійний дійсний член ISF, яка існує з 1924 року і на сьогодні репрезентує 96% світової торгівлі насінням.

Огляд галузі

Галузь насінництва базується на трьох елементах: селекція, виробництво і торгівля — і всі вони стоять перед кількома викликами.

1. Відсутність послідовності у регулюванні нових методів селекції рослин. Це, на думку світової насіннєвої спільноти, становить загрозу для інновацій, при цьому щорічно галузь інвестує 15% від свого обороту в сферу досліджень і розробок.

У своєму виступі президент ISF Едуард Фіто наголосив: «Втрата нашої здатності до інновацій є справжньою перешкодою для селекціонерів та фермерів, які в довгостроковій перспективі зіткнуться з тим, що на ринку з’являтиметься все менше і менше нових сортів. Якщо таке зниження темпів продовжиться, наслідки вийдуть за межі нашої галузі й становитимуть небезпеку для нашого майбутнього».

В контексті питання СТАЛОГО РОЗВИТКУ, яке червоною ниткою проходило крізь зустрічі та обговорення серед лідерів бізнесу і учасників ринку, стоїть питання, як галузі насінництва потрібно підтримувати інновації соціально прийнятним чином і у такий спосіб, щоби відповідати поточним глобальним викликам у сфері продовольства.

2. Насінництво стикається з питаннями гармонізації нормативно-правової бази стосовно транскордонного руху насіння та боротьби із нелегальними практиками, як контрафактне насіння.

3. Чітка, передбачувана, науково обґрунтована та ризик-орієнтована співпраця та регулювання, а також ефективна реалізація на місцях є необхідними для того, щоби зробити якісне насіння доступним для всіх учасників сільськогосподарського глобального виробництва.

Подобається нам це чи ні, але по всьому світу кожного дня сільське господарство стикається з новими викликами. Едуард Фіто підкреслив: «Я не можу уявити цей бізнес без інновацій. Саме тому є важливим, щоби ми завжди пам’ятали про захист інновацій як основи, на якій тримається наша галузь, що дозволяє нам продовжувати створювати вигідні пропозиції для фермерів».

Тренд єдиний для всіх. Міжнародна насіннєва галузь прагне гармонізувати свій голос в рамках політичного, економічного та соціального контексту, який постійно змінюється. На міжнародному та національному рівнях існує необхідність вибудувати довіру до додаткових ролей державного та приватного секторів.

Ключові цифри:

— 4,4 млн тонн експорту насіння вартістю $11,4 млрд (2016 рік);

— десятки тисяч сортів зареєстровано (на міжнародному рівні), в Україні — понад 10 тисяч;

— понад 15% від обсягів продажу направляється на наукові дослідження і розробки (на міжнародному рівні).

Одночасно хочу відзначити про внесок галузі до Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР). Галузь насінництва сприяє більшості з 17 ЦСР, ухвалених Організацією Об’єднаних Націй, таких як Подолання бідності; Подолання голоду; Міцне здоров'я і благополуччя; Гідна праця та економічне зростання; Промисловість, інновації та інфраструктура; Відповідальне споживання та виробництво; Пом'якшення наслідків зміни клімату; Захист та відновлення екосистем суші та Партнерство заради сталого розвитку.

«Цілі ЦСР є невід'ємними від насінництва, яке прагне до більш сталого майбутнього», — заявив генеральний секретар ISF Майкл Келлер.

Окремою темою для обговорення стали зміни клімату та умови по Паризькій угоді про зміну клімату та роль приватного насіннєвого сектору у процесі трансформації світової системи продовольства.

Доповідачі від Програми ООН з довкілля, Світової організації фермерів і французької Національної асоціації рослинництва та насінництва (GNIS) погодилися щодо питання інновацій для розвитку більш витривалих сортів та досягнення необхідного рівня виробництва сільськогосподарських культур для задоволення світової потреби.

Лідери бізнесу, що представляли світові насіннєві компанії, підкреслили необхідність у доступі малих та середніх фермерських господарств до найновіших методів селекції як відповідь на виклик у потребі прогодувати світ.

Подальші кроки:

— проголошення ООН 2020 року Міжнародним роком здоров’я рослин;

— досягнення необхідних умов для інновацій вимагає постійної взаємодії між галуззю та урядом, для того щоби забезпечувати узгодженість зі світовою політикою. Це питання лишається у центрі уваги світової спільноти;

— обговорення Міжнародного договору про рослинні генетичні ресурси для виробництва продовольства і ведення сільського господарства (International Treaty on Plant Genetic Resources for Food and Agriculture, ITPGRFA) продовжиться на рівні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO);

— подальша гармонізація з насіннєвими схемами сортової сертифікації ОЕСР, метою є єдність процедур з виробництва і використання високоякісного насіння;

— послідовність і узгодженість щодо політики, якою регулюються нові методи селекції, це питання є спільним для України та світу.

Очевидно, що ми, як Україна:

— є безпосередніми учасниками постійного розвитку аграрного сектору, його оновлення та постійного руху вперед і запиту на нове;

— запит на «сенс» та необхідність рішень питань по суті повернеться швидше, ніж ми думаємо;

— закон будь-якого дискурсу, включно політичного, працює так: влада змушена створювати ту реальність, яку проговорила зі своїм носієм/виборцем.

У матеріалі використані дані з сайту Worldseed.org

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України