Імітація науки в галузі економіки

Про моє ставлення до вітчизняної економічної науки вже писав не раз. На мою думку, наразі це абсолютно відірвана від реалій сфера суспільного життя країни, яка за кошти платників податків не тільки не продукує доданої вартості, але і заважає розвитку економіки та науки в цілому. Поясню про негативний вплив на економіку пізніше в іншому блозі на прикладі земельної реформи.

Про побачене та почуте вчора. Дуже добре, що захист дисертацій в ІАЕ відбувається публічно, принаймні можна прийти, поставити запитання і послухати. Це дуже добре, оскільки я подібної інформації не знайшов на сайтах інших закладів освіти та науки (наприклад, на сайті КНЕУ). Ось тут можна знайти — коли, хто і на яку тему захищатиметься, ознайомитись із відгуками тощо. Минулого року, наприклад, в ІАЕ захищав свою дисертацію тогочасний міністр агрополітики.

Проте позитив на цьому закінчується, оскільки починаєш знайомитись зі змістом дисертацій. На мою суб’єктивну, звичайно, думку, всі дисертації, які захищались та захищатимуться цього року, важко кваліфікувати як дисертаційні дослідження з точки зору «міжнародних стандартів», так би мовити. Кому цікаво, можете самі в цьому переконатись, оскільки дисертації в західних університетах також є у відкритому доступі. Наприклад, ви можете зайти на сайт мого університету в Німеччині (Гьоттінгенський університет) і переконатись у цьому. Або, хто ліниться шукати, може просто проглянути мою дисертацію. (До речі, захистився я на magna cum laude, або на «відмінно».)

Головна проблема з дисертаціями (і кандидатськими, і докторськими), які проглянув, і захистом, на якому я був, полягає в тому, що в кращому випадку ці дисертації більше схожі на аналітичні записки, оскільки здобувачі майже не використовують економетрику або інші економіко-математичні методи. Таке враження, що майбутні економісти-науковці не знають або бояться математики. Словоблуддя, блок-схеми, купа тексту, складні словосполучення, визначення — це будь-ласка, а от щось порахувати — немає. Сучасна економіка — це прикладна математика в певній мірі, тому відсутність таких речей у дисертації автоматично для мене означає відсутність причини розглядати цю роботу як готову для захисту. По секрету вам скажу — більшість дисертаційних робіт на сайті ІАЕ, в Німеччині та в КШЕ не допускались би навіть на захист бакалаврської роботи, я вже не говорю про магістерську.

Інша проблема, яку я побачив, — це майже поголовне «одобрямс» дисертацій з боку вченої ради ІАЕ. За моєю інформацією, лише два члени ради виступили «проти» на вчорашньому захисті, і за це їм дякую. Відгуки (від опонентів з інших вузів) теж були дуже позитивні. Це ще раз наводить на думку, що зсередини система не може реформуватись, тільки якесь певне хірургічне втручання та створення паралельних наукових структур і можливість конкурувати за державне фінансування (гроші платників податків) може якось зарадити цьому процесу.

Олег Нів'євський, Київська школа економіки