Для чого потрібен фармакологічний нагляд у ветеринарній медицині?

Україна активно підтримує та розвиває аграрний сектор. Варто зазначити, що гегемонію розвитку впевнено тримає галузь рослинництва, яка кожного року нарощує свої обсяги виробництва та експорту на світові ринки. Разом із тим, останніми роками тваринництво починає дещо реалізовувати свій потенціал. Основною перевагою рослинництва є більш швидке повернення коштів порівняно з тваринництвом. Основними причинами цього є, перш за все, значна частка змінних витрат у структурі собівартості виробництва (до 90% в окремих випадках) та швидший період повернення коштів (1-3 роки). В той же час галузь тваринництва потребує значних довгострокових грошових вкладень (до 20 тис. євро на 1 дійну корову) та має значний період окупності (5 років і більше).

Сьогодні основним виробником продукції тваринництва є господарства населення, які утримують більше половини поголів’я всіх сільськогосподарських тварин. Водночас бачимо тенденцію до збільшення поголів’я в промислових господарствах. Яскравим прикладом є галузь птахівництва, яке сьогодні активно розвивається і відкриває все нові світові ринки. Свинарство, незважаючи на стрімке поширення африканської чуми, потроху починає нарощувати свою продуктивність. Створюються нові господарства, які активно розвиваються та нарощують поголів’я.

Стрімкий розвиток та відкриття нових ринків потребує гармонізації міжнародних систем контролю та простежуваності виробництва. Одним із ключових елементів системи простежуваності у виробництві продукції тваринництва є розробка та запровадження електронної системи фармакологічного нагляду, яка дозволить покращити якість контролю за здоров’ям тварини як з боку виробника, так і з боку держави.

В основу цієї системи покладений контроль руху ветеринарних лікарських засобів від моменту їх першої появи на ринку (виробництва або імпорту) до кінцевого споживача. Основними учасниками такої системи мають стати (1) виробники ліків або імпортери, які будуть вносити назву препарату та відповідну серію, (2) уповноважені державні інститути та лабораторії, які повинні підтверджувати або ні якість та безпечність продукту, (3) дистриб’ютори, які будуть вказувати кількість продукту, який в них є в наявності та кому вони його реалізували, і, врешті решт, (4) ветеринарний лікар на підприємстві, який, маючи доступ до цієї системи, зможе перевірити, коли препарат цієї серії з’явився на ринку, ким був перевірений і де зберігався. Маючи цю інформацію, він зможе зробити обґрунтований вибір щодо застосування цього продукту на господарстві. Також ця система дозволить виробнику, державі та фермеру контролювати та швидко реагувати на побічні реакції від використання препарату.

Сьогодні така система дозволить нам підвищити якість і безпечність нашої продукції, а також полегшити вихід наших виробників на світові ринки. Основною метою цієї системи є вирішення питання щодо контролю препарату від виробництва до фермера та спостереження за правильністю його застосування, адже нерідкими бувають випадки, коли препарат не діє через неправильне зберігання, неправильне транспортування та, навіть, неправильне його введення лікарем. Система покликана скоротити час реагування та визначення проблемних господарств у державі. Водночас вона дозволить фермеру не купувати «кота в мішку» невідомого виробництва та якості, а споживачу — бути впевненим в безпечності продукції.

Запровадження електронної системи фармакологічного нагляду у ветеринарній медицині дозволить діджиталізувати ці процеси та наблизити всіх учасників ринку один до одного для покращення комунікації та врегулювання можливих спірних питань.

Комітет виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації сьогодні працює над розробкою такої системи із врахуванням кращих ветеринарних практик та міжнародного досвіду, які покликані забезпечити якісні та безпечні ветеринарні лікарські засоби українським виробникам м’ясної та молочної продукції. Основними елементами такої системи мають бути контроль за використанням антибіотиків у тваринництві, швидкість реагування на побічні реакції та оперативний обмін інформацією між всіма суб’єктами, які залучені до процесу виробництва харчової продукції.

Дмитро Кирилюк, координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес Асоціації