Зернова бізнес-спільнота Європейської Бізнес Асоціації підтримала дане рішення, адже це дає можливість долучити приватні лабораторії до проведення фітосанітарної експертизи зерна на експорт. Однак, на жаль, без ложки дьогтю не обійшлося.
Зокрема, норма пункту 88 порядку, затвердженого вищезазначеною постановою (щодо проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів), зобов’язує експортерів проводити фумігацію (один із методів боротьби зі шкідниками) з обов’язковим встановленням системи рециркуляції у трюми суден глибиною разом із комінгсом понад 12 метрів.
Однак, за даними представників бізнес-спільноти, з огляду на світові тенденції, потреби міжнародного ринку, географічне положення, обмеження осадки суден у морських портах України та інші фактори, українська сільськогосподарська продукція відвантажується на експорт у морських портах України в переважній більшості на судна, глибина трюмів більшості яких перевищує 12 метрів разом із комінгсом.
Таким чином, вищезазначена норма порядку фактично зобов’язала вантажовідправників, які відвантажують сільськогосподарську продукцію на судна в морських портах України, додатково встановлювати систему рециркуляції з метою проведення фумігації вантажів, вимог щодо встановлення якої, до речі, раніше не було передбачено.
Що ж загалом таке система рециркуляції?
Теоретично система рециркуляції використовується для прискорення процесу фумігації та дегазації вантажу в транзиті. Вона являє собою комплекс пластикових труб, що закладаються на дно трюму судна та виводяться у верхню частину трюму. Там вони під’єднуються до вентиляторів, які забирають газоподібний фумігант з верхньої частини трюму та переміщують його у нижню частину трюму. Проте на практиці все не так однозначно.
В чому ж полягає проблема?
На даний момент в Україні відсутні державні стандарти стосовно пластикових труб та вентиляторів, які повинні використовуватись у складі системи рециркуляції. За даними експертів Європейської Бізнес Асоціації, вітчизняні фумігаційні компанії нерідко використовують з цією метою труби для дренажних та каналізаційних систем, здатність яких витримати тиск товщі зерна в трюмі науково не підтверджена, що ставить під сумнів ефективність застосування такої системи рециркуляції. Отже, в умовах відсутності регуляції, стандартизації та сертифікації таких систем на державному рівні, на думку бізнесу, дане нове зобов’язання є передчасним.
Окрім цього, обов’язкове встановлення системи рециркуляції в окремих випадках може бути не зовсім доцільним, науково та економічно обґрунтованим.
Так, швидкість проникнення газоподібного фуміганту в товщу зерна, завантаженого в трюм судна, складає близько 2-3 метрів на добу. Таким чином, встановлення ефективної системи рециркуляції при відвантаженні сільськогосподарської продукції до, наприклад, Єгипту (термін переходу судна з Миколаївського морського порту складає близько 5-6 діб) вважається доцільним, оскільки в момент прибуття вантажу до порту призначення сільськогосподарська продукція в трюмах судна повинна бути повністю знезараженою. Однак, без застосування системи рециркуляції фумігант може не встигнути проникнути на всю глибину трюму за такий короткий термін.
З іншого боку, термін переходу морського судна з Миколаївського морського порту до Китаю чи Індонезії складає близько 30 діб. За цей час якісний фумігант без застосування системи рециркуляції здатний проникнути на повну глибину трюма. Таким чином, обов’язкове встановлення системи рециркуляції у випадках тривалих переходів морських суден до порту вивантаження є не завжди ефективним та економічно доцільним.
За інформацією представників бізнесу, поточна ринкова вартість встановлення системи рециркуляції складає від 12 до 25 центів США за тонну сільгосппродукції. І, фактично, ці додаткові витрати покладаються на вантажовідправників, що, в свою чергу, може суттєво відобразитися на експортних цінах української сільгосппродукції та потенційно зробити їх менш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.
Водночас варто не забувати і про екологічний фактор. Так, на даний момент, велика кількість розвинених країн докладає максимум зусиль для мінімізації використання пластику та його згубного впливу на навколишнє середовище. Повертаючись до питання систем рециркуляції, де використовуються саме пластикові труби, в багатьох країнах досі неврегульованим є питання їх утилізації (наприклад, країни MENA чи Південно-Східної Азії). В інших країнах (наприклад, країни Європейського союзу) така утилізація існує, але є досить дороговартісною.
Тому представники Комітету олійних та зернових культур Європейської Бізнес Асоціації вважають, що в нинішніх реаліях закріплення нового зобов’язання щодо обов’язкового встановлення системи рециркуляції у трюми суден глибиною разом із комінгсом понад 12 метрів є не в повній мірі доцільним та обґрунтованим. А у перспективі може погіршити конкурентоспроможність української сільгосппродукції на міжнародних ринках. На думку бізнесу, рішення про встановлення системи рециркуляції повинно прийматись вантажовідправником у кожному окремому випадку — з огляду на тривалість переходу судна з порту навантаження до порту призначення, а також з урахуванням фітосанітарних та інших внутрішніх правил країни імпорту.
Тож бізнес закликає замість того, щоб зобов’язувати всіх вантажовідправників, які експортують сільськогосподарську продукцію, додатково встановлювати систему рециркуляції з метою проведення фумігації вантажів, надати можливість приймати рішення у відповідності до законодавства країни призначення або згідно з умовами зовнішньоекономічного договору (контракту). Сподіваюсь, голос прозорого бізнесу буде почуто!
Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових і олійних культур ЄБА
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.