Блокчейн у агробізнесі: бути чи не бути?

Деякі кріптовалюти є одночасно засобом і системою розрахунку (Bitcoin), інші — майданчиком для смарт-контрактів або випуску токенів (Etherium), треті називають себе «кріптодоларами» (Tether), четверті — це безпосередньо токени, випущені якоюсь компанією.

Токени можуть бути аналогами акцій (the DAO), боргових цінних паперів (A2B Direct), виступати в ролі краудфандінгових інструментів тощо.

В Україні ситуація з криптовалютами досі залишається в «сірому» правовому полі. Бізнес вигадує квазізаконні рішення для використання криптовалют, депутати декларують біткоіни, але правове регулювання крипто-галузі в Україні відсутнє як таке, хоча низка регуляторів обіцяє найближчим часом відповісти на цей запит.

Більшість криптовалют засновані на новій технології зберігання даних — блокчейн (англ. Blockchain — ланцюжок блоків). Ця технологія має безліч варіацій, але в цілому ідея полягає в тому, що дозволяє створювати розподілені (децентралізовані) бази даних без єдиного центру обліку, це дає можливість гарантувати максимальну безпеку і прозорість транзакцій.

Деякі різновиди блокчейна дають можливість використовувати так звані смарт-контракти, тобто контракти в системі блокчейн, які автоматично виконуються у разі дотримання заздалегідь заданих умов. Наприклад, аналог клірингової системи на блокчейні з використанням смарт-контракту міг би спростити операції за схемою «оплата проти поставки», де після автоматичного підтвердження отримання товару (зчитування штрих-коду, наприклад) система автоматично проводить оплату на рахунок постачальника за зазначеною в смарт-контракті ціною.

Такий смарт-контракт міг би, по-перше, знизити витрати на проведення розрахунків, а по-друге, прозоро захистив би обидві сторони від обману, забезпечивши автоматизацію процесу. Однак така оплата може виконуватися тільки в валюті системи. Впровадити гривню або долари в таку схему технічно неможливо.

Незважаючи на всю зручність та величезний потенціал можливостей смарт-контрактів, потрібно враховувати, що з причини відсутності правового поля: а) податкова може не визнати оплату в криптовалюті належним засобом оплати; б) без наявності договору в паперовому вигляді суду буде важко довести, що автоматизований договір, написаний мовою програмного коду, є таким самим засобом відображення волі сторін, як і звичайний договір.

У той же час не все так страшно. Використовувати криптовалюту в Україні бізнес може вже сьогодні. Просто потрібно розуміти, як і для чого. Наприклад, виплачуючи частину зарплати в біткойні або іншій криптовалюті, роботодавець позбавляється податкового навантаження (ЄСВ) і ризиків бути спійманим фіскальними органами на виплату зарплати в конвертах, а працівник отримує не тільки вільні від ПДФО кошти, а й актив, який росте в ціні. Сьогодні ціна біткойна є нестабільною, проте в довгостроковій перспективі можливе значне зростання (з 1 січня 2017  року біткойн виріс на 237%, навіть з огляду на останнє серйозне падіння його ціни).

Сьогодні популярним засобом залучення коштів в IT-галузі є проведення ICO (initial coin offering) — аналог IPO, але з випуском кріптовалютних токенів. Поки даний засіб залучення капіталу не заборонено/врегульовано, це величезна можливість для залучення інвестицій, аналогічна IPO, але набагато дешевша. У той самий час, інвестуючи кошти в ICO, потрібно уважно вивчати відповідні документи і побоюватися інвестицій в популярні сьогодні піраміди.

Серед успішних прикладів в аграрній галузі можна виділити кейс Михайла Шляпникова, власника російської ферми «Коліоново», який в 2015 році вивів свою ферму на ICO і зібрав за місяць $500 тис. в біткойнах. Зібрані кошти були спрямовані не на операційну діяльність, а на стратегічний розвиток проекту. 3 липня 2017 роки інвестори «Коліоново» отримали перші «дивіденди».

У Татарстані та Росії запустилися криптовалюти Itcoin (тат. it — м'ясо) і Meatcoin. За допомогою цих систем можна розраховуватися під час купівлі м'яса, а також здійснювати контроль якості. Автори проектів кажуть, що за допомогою чіпування бичків в магазині із застосуванням QR-коду можна буде отримати всю історію м'яса. Ціна ж криптовалюти прив'язана до вартості м'яса, що також усуває різке коливання ціни, якими найчастіше користується більшість криптовалют. Такий підхід має задовольнити попит на чисті та екологічні продукти харчування і може застосовуватися не тільки в галузі тваринництва, оскільки забезпечує повну прозорість і доступність інформації про продукт.

Ціла низка стартапів сьогодні займається збором, аналізом і наданням інформації про походження, технологічний шлях та якість продуктів. Одні говорять про те, що хочуть допомогти побороти рабство в галузі рибного лову в Південній Азії, інші — що споживачі хочуть мати систему, де вони можуть дізнатися інформацію про продукцію, якій вони могли б довіряти, треті створюють систему обміну і торгівлі сировиною, зокрема, в галузі сільського господарства, четверті — майданчики для фінансування сільськогосподарських бізнесів.

Який висновок можна зробити з усього вищеописаного? Ми не знаємо, які з сьогоднішніх криптовалют і проектів переживуть десятиліття і закріпляться надовго, а які кануть в Лету. Використання криптовалют сьогодні має низку як переваг, так і недоліків. Але однозначно можна сказати: блокчейну бути. Питання в тому, хто усвідомить це раніше.

Антон Рекун, молодший юрист Eterna Law