Більш приваблива ціна на основні компоненти кормів робить українську галузь тваринництва рентабельнішою

Зокрема, це пов’язано з тим, що протягом 1,5 року війни український фермер став ефективніше використовувати різноманітні підходи у відгодівлі тварин, котрі спрямовані на здорове вирощування поголів’я. Виробники, які раніше не фокусувалися на темі розрахунків раціонів та використовували старі практики, почали більш прискіпливо приділяти увагу раціонам та оновлювати методології. 

Крім цього, основні компоненти кормів (зернові та білкові групи) стали привабливішими в ціні за останні 1,5 року, що робить галузь тваринництва рентабельнішою, ніж раніше. 

Так, порівняно з минулим роком, ціни на зерно та інші компоненти білкової групи зросли. Якщо в серпні минулого року спостерігався ціновий рекордний мінімум на агропродукцію, то станом на початок серпня 2023 року вартість основних елементів є наступною (порівняння з аналогічним періодом 2022 року): 

• пшениця фуражна — 4 200 грн/т (+20%); 
• кукурудза фуражна — 4 700 грн/т (+25%); 
• ячмінь фуражний — 4 400 грн/т (+10%); 
• соняшниковий шрот — 9 400 грн/т (в 3,5 раза); 
• соєвий шрот — 23 300 грн/т (+66%). 
  

Ціни на мікроелементи, вітаміни та інші кормові добавки поступово стабілізувалися на внутрішньому ринку. Проти 2022 року переважна більшість продукції знижується в ціні останні пів року. Левова частка цих продуктів імпортується в Україну, тому за рахунок проблем із логістикою минулого року існував дефіцит на деякі компоненти, а також більша собівартість за рахунок здорожчання доставки з інших країн. 

Ціни на складові в середньому становлять (порівняння з аналогічним періодом 2022 року): 

• лізин гідрохлорид — 76 грн/кг (зниження на 23%); 
  
• треонін — 93 грн/кг (збільшення на 24%); 
• вітамін B1 (тіамін) — 780 грн/кг (зниження на 23%); 
• валін — 320 грн/кг (збільшення на 23%); 
• вітамін B2 (рибофлавін) — 908 грн/кг (збільшення на 12%); 
• вітамін Е — 411 грн/кг (зменшення на 10%); 
  
• вітамін В9 (Вс-фолієва кислота) — 1385 грн/кг (зменшення на 25%); 
• вітамін D3 — 421 грн/кг (зменшення на 27%);
• триптофан — 430 грн/кг (збільшення на 13%); 
• вітамін А — 1137 грн/кг (зменшення на 50%); 
• сіль помел №1 — 10 грн/кг (зменшення на 23%); 
• монокальційний фосфат — 34 грн/кг (зменшення на 45%).

Як наслідок, через те, що у виробничих підприємствах з’явилась можливість придбати дешеві зернові та білкові групи кормів, фіксується зменшення придбання готових комбікормів, але збільшення купівлі кормових добавок. Повнораціонні корми також зменшились у продажах, але вітаміни та мікроелементи мають стабільний попит. 

Фіксується збільшення попиту на абсорбенти у напрямі свинарства та птахівництва. Проте нарощення виробництва власних кормів притаманне не всім через те, що велика кількість факторів впливає на здоров’я тварин, починаючи від устаткування та технологій, закінчуючи знаннями та наявністю професійних кадрів на виробництві.

Водночас перед фермерами в другій половині цього року знов постане минулорічна проблема — збереження обсягів виробництва зернових та білкових груп кормів, а також підтримання високої якості цих компонентів відповідно до норм і стандартів. У разі низької якості складових корми можуть створити додаткові проблеми та негативно впливати на виробництво кінцевого продукту. 

Перспективи розвитку комбікормової галузі погіршуються й через блокування портів та здорожчання логістики, оскільки з цих причин вартість кормових добавок зростає (левова частка виробництва добавок припадає на Китай). Наразі в напрямі ВРХ фіксуються проблеми з якісним сінажем, як результат — перехід до силосного раціону. 

Через те, що деякі елементи, такі як сода, імпортувалися через ринок СНД (включаючи росію та білорусь), то наразі фіксується зменшення постачань та нестача обсягів соди на внутрішньому ринку України (сода необхідна для стабілізації ph рубця). До того ж, переважна частина обсягів цього елемента, якщо говорити про власне виробництво, постачалась із південно-східного регіону країни, який зараз окупований.

В напрямі свинарства збільшилась потреба у замінниках молока для відгодівлі, й наразі потреба продовжує зростати. За рахунок розвитку генетики у цій галузі тваринництва фіксується збільшення приплоду, під час якого є нестача молока при відгодівлі маленьких поросят.