Які вони, конкретні заходи з подолання АЧС

Трохи статистичних даних:

1. з 2012 року в Україні зареєстровано 218 випадків АЧС, з яких лише 30 випадків зареєстровано в популяції диких кабанів;

2. з початку 2017 року зафіксовано 70 спалахів;

3. за весь 2016 рік — 91 спалах;

4. найбільша кількість спалахів АЧС на сьогодні реєструється в Україні та РФ серед країн Східної Європи. Причину цього вбачають в тому, що, переважна кількість свиней знаходиться в індивідуальному секторі господарювання, де середній рівень біобезпеки є дуже низьким у порівнянні з аналогічними підприємствами Східної Європи, де АЧС переважно відбувається через диких кабанів;

5. основна кількість випадків АЧС реєструється через свійських свиней, 97% з яких реєструється в присадибних господарствах, що є ризиком поширення збудника територією України.

Для розуміння ситуації з поширенням АЧС в Україні, слід розуміти наступні чинники:

1. не існує певної закономірності поширення АЧС, існують зони більш інтенсивного та менш інтенсивного розповсюдження захворювання. Науковці вважають, що АЧС не є в плані епізоотичного процесу класичною. Оскільки для АЧС не характерні агрогенні шляхи передачі, вона є низькоконтагіозною порівняно з такими захворюваннями, як контагіозний ящур, класична чума свиней. Головним фактором стрімкого розповсюдження АЧС є все ж таки діяльність людини;

2. на розповсюдження АЧС в Україні впливає в тому числі сезонність. Відповідно до досліджень Інституту ветеринарної медицини НААН України, серед свійських свиней інтенсивність спалахів АЧС припадає на період з липня по лютий, серед диких кабанів — грудень, лютий.

Науковці Інституту ветеринарної медицини серед причин розповсюдження АЧС виділяють:

1. інфіковані та хворі на АЧС свійські свині;

2. інфіковані та хворі на АЧС дикі свині (несвоєчасність у виявленні трупів диких свиней, їх утилізація; процедура браконьєрського відстрілу; міграція диких кабанів; компанія з депопуляції);

3. м’ясопродукти та м’ясні відходи (ризик м’ясопереробних підприємств та забійних цехів; нелегальна закупівля та продаж продуктів свинарського походження);

4. неконтрольований подвірний забій свиней;

5. низький рівень біобезпеки та біозахисту підприємств;

6. відсутність системи ідентифікації свиней;

7. неузгодженість дій ЦОВВ щодо боротьби з АЧС.

Експерти оцінюють вже завдані прямі та непрямі економічні збитки у понад 1,1 млрд гривень. За прогнозами Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), збитки державного бюджету України через спалахи АЧС в 2017 році можуть скласти більше 1,5 млрд гривень. При цьому, на думку експертів тваринницької галузі, у 2017 році кількість спалахів смертельного вірусу АЧС може збільшитися до 200 випадків. З моменту появи хвороби у 2012 році в Україні вже знищено понад 120 тис. голів свиней.

У розповсюдженні АЧС Асоціація тваринників України бачить такі найбільш суттєві ризики для нашої держави:

1. згортання виробництва на свинарських комплексах, що вже спричиняє економічні збитки як для бізнесу, так і для держави;

2. скорочення обсягів виробництва тягне за собою зменшення податкових відрахувань до державного бюджету. За підрахунками спеціалістів ФАО, державний бюджет лише за одну свиню недоотримує близько 415 гривень податків. Враховуючи, що лише у першому кварталі скорочення поголів’я свиней становило близько 10 %, державний бюджет вже несе колосальні збитки — понад 210 мільйонів гривень, що могли бути спрямовані на пенсії, закупівлю медикаментів, дороги тощо;

3. скорочення кількості робочих місць. А враховуючи той факт, що більшість свинокомплексів розташовані у сільській місцевості, де соціально-економічна ситуація і без того залишається складною, підвищення рівня безробіття негативно впливатиме на розвиток територій;

4. обмеження експортних можливостей. Лише офіційно експорт української свинини вже заборонили чотири країни — Молдова, Румунія, Вірменія, Білорусь.

У ситуації, що склалася, Асоціація тваринників України пропонує найбільш ефективний, на нашу думку, вихід — ухвалення та максимально швидка реалізація державної Стратегії подолання АЧС в Україні. Такою Стратегією має стати державна цільова Програма профілактики та боротьби з поширенням захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки в максимально короткі строки.

На сьогодні проект такої Програми вже розроблений. Для цього профільне агарне міністерство наказом від 26.12.2016 № 569 створило Робочу групу з розробки пріоритетів розвитку ветеринарної медицини в Україні. Ще наприкінці лютого 2017 року проект Програми поданий на розгляд у Мінагропрод, але пройшло вже два місяці, а документ досі не рушив з місця. Більше того, Програма допоки не є цілісним документом, бо не містить детального плану її реалізації.

Крім того, фахівці Асоціації спільно з українськими вченими вже розробили комплекс заходів з подолання АЧС, до яких поки не проявляє належного інтересу держава. Якщо така ситуація буде тривати й надалі, ми вимушені виносити ці питання на загальне обговорення.

Чому так відбувається в умовах надзвичайно швидкого розповсюдження АЧС, серйозних економічних збитків та загрози для існування свинарства як такого — залишається невідомим.

Тому, і наука, і виробники, і експерти галузі, та всі інші зацікавлені сторони на мають стояти осторонь цієї проблематики. Ми маємо і надалі працювати у напрямку розробки Стратегії подолання АЧС в Україні. Асоціація тваринників України виступає за проведення широкого та відкритого засідання Робочої групи з розробки конкретних заходів по боротьбі з АЧС та включити їх до раніше розробленої та поданої на розгляд Програми. З нашого боку конкретні заходи вже розроблено спільно з науковцями та виробниками. Ми будемо пропонувати взяти їх за основу.

Свинарство зараз, як ніколи, потребує допомоги від держави. Наразі ж сільськогосподарські товаровиробники та профільні асоціації вимушені власноруч вести боротьбу з АЧС на своїх підприємствах, зазнаючи збитків.

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України