Агровольтаїка у світі та в Україні: чи готові ми до змін?

У чому труднощі?

Головна проблема агровольтаїки — висока вартість. Будівництво таких станцій коштує значно дорожче, ніж звичайних СЕС. Тут потрібні спеціальні конструкції, які підіймають панелі над землею. Наприклад, ферма в Нідерландах витратила 1 мільйон євро на гектар, що майже вдвічі більше, ніж коштує встановлення традиційної сонячної станції.

Через високу ціну електроенергії, яку виробляють такі системи, фермери отримують прибуток не одразу. У Німеччині жоден агровольтаїчний виноградник не окупився за 20 років без державної підтримки, хоча в Італії цей термін може бути коротшим — від 8 до 12 років.

Ще один виклик — складність встановлення. Щоб система працювала ефективно, потрібно враховувати клімат, тип ґрунту та потреби господарства. Також слід правильно розташовувати панелі, щоб вони не заважали роботі ферми.

Агровольтаїка в Україні: варто чи ні?

Наразі українські фермери не мають нагальної потреби поєднувати аграрне виробництво із сонячною генерацією, адже можуть просто використовувати окремі ділянки для встановлення традиційних СЕС.

Також в Україні нині існує проблема, а саме — відсутність фінансової підтримки. Агровольтаїчні проєкти вимагають значних інвестицій, але в нас наразі немає державних грантів чи доступних кредитів для їхнього впровадження. Це робить технологію малопривабливою для фермерів, особливо для невеликих господарств.

Ще один виклик — це відсутність законодавчих норм, які б чітко визначали правила використання сільськогосподарських земель для встановлення панелей. Це також створює бар'єри для інвесторів та стримує розвиток агровольтаїки в нашій країні.

Які рішення пропонує агровольтаїка? 

Попри виклики, кожен фермер може вибрати той вид агровольтаїчних систем, який найбільше відповідає наявному бюджету, кліматичним умовам та ландшафту. Таке різноманіття технологій дозволяє максимально ефективно використовувати як сонячну енергію, так і землю. Розгляньмо їх детальніше.

В агровольтаїці використовуються кілька найпоширеніших типів систем:

• стаціонарні (Fixed Tilt) системи мають панелі, закріплені під фіксованим кутом; 
• одновісні (Single-Axis) системи стеження рухаються за сонцем по одній осі;
• двовісні (Dual-Axis) системи відстежують сонце по двох осях;
• вертикальні (Vertical) установки розміщуються відповідно вертикально;
• напівпрозорі (Translucent PV) панелі пропускають світло, поєднуючи енергетику з вирощуванням культур.

Вертикальні агровольтаїчні системи як найефективніші

Окремо хотів би зупинитися саме на вертикальних агровольтаїчних системах. Їхня головна особливість — використання двосторонніх фотомодулів, які генерують електроенергію з обох сторін. Вони майже не поступаються традиційним нахиленим конструкціям.

Панелі встановлюються у напрямку схід-захід, завдяки чому система забезпечує пікову генерацію вранці та ввечері, коли ціни на електроенергію найвищі. У полуденний час виробіток мінімальний, що допомагає рівномірніше розподіляти навантаження на мережу.

Однією з основних переваг вертикальних систем є мінімальне затінення: панелі не відкидають довгих тіней, а міжряддя отримують достатньо світла. Це дозволяє успішно вирощувати сільськогосподарські культури, які потребують сонця.

Монтаж таких конструкцій є простим і економічним, оскільки вони потребують лише опорних осей і фіксації модулів. При цьому між рядами панелей залишається достатньо місця, тож сільськогосподарська техніка може вільно пересуватися. Це спрощує посів, обробку ґрунту та збирання врожаю.

Що далі?

Агровольтаїка — цікавий напрямок, про який заговорили після плану розвитку сонячної енергетики до 2050 року, коли виникло питання раціонального використання землі.

Дослідження показали, що деякі культури навіть краще ростуть у частковій тіні сонячних панелей. Це дало поштовх агровольтаїці, особливо в країнах, де земля дорога або її важко виділити під окремі енергопроєкти.

В Україні ж поки що ця технологія не отримала широкого розповсюдження. Причина проста: у нас багато вільних земель, тож немає гострої потреби поєднувати фермерство з енергетикою. До того ж відсутність фінансової підтримки та чітких законодавчих норм ускладнює реалізацію таких проєктів.

Проте агровольтаїка має перспективи. Якщо з’являться вигідні умови фінансування та зрозумілі правила гри, цей напрямок може стати справжнім проривом і в Україні. Агровольтаїка однозначно має значний потенціал за умови, якщо в майбутньому зниження витрат на технології та зміни в законодавстві можуть зробити її більш доступною. Хоча зараз середовище для цього в Україні не найсприятливіше, варто стежити за цим напрямом. Зростання вартості землі чи нові фінансові механізми можуть зробити такі проєкти вигідними.

Олександр Бут, технічний директор (CTO) SUNSAY NRG